Чоловік хотів сина. Дізнався, що народилася дочка – навіть з пологового будинку не зустрів
Я – Марина. Мені 28 років. Я недавно подала на розлучення і сама виховую свою маленьку дочку. Я в декреті, фінансово допомагають тільки батьки, а колишній чоловік ніяк не бере участі в житті малятка.
Ми одружилися два роки тому. Палка любов, повне взаєморозуміння, довіра, відсутність конфліктів – атмосфера нагадувала казку. У нас була прекрасна робота з хорошою зарплатою, тому ми вирішили не затягувати з первістком. Чоловік хотів сина – і крапка. Я тоді не звернула уваги на його категоричність, а даремно. Всі чоловіки хочуть синів, а потім душі не чаять в дочках.
Вагітність була важкою. Я часто лежала в лікарні і проходила різні обстеження. На першому УЗД нам сказали, що народиться дочка. Чоловік сказав, що це помилка, адже в його роду народжуються виключно чоловіки. Я не розуміла, яка різниця, хто народиться, головне – здоров’я.
Коли я збиралася до пологового будинку, чоловік влаштував мені особливі проводи.
Він перед виходом сказав, що якщо народиться дочка – він навіть на виписку не прийде. І тільки тоді я зрозуміла, що він налаштований серйозно.
Увечері я вже тримала на руках свою принцесу. Коли я подзвонила чоловіку, щоб повідомити радісну новину, він просто кинув трубку.
Після цього він не відповідав на дзвінки та повідомлення. Моя мама поїхала до нас додому, але чоловіка там не було.
Вони приїхали на виписку самі. Навіть свекруха не прийшла.
З перших днів ми жили з донькою удвох. Чоловік кудись пропав.
Добре хоч, що квартира, в якій ми жили, моя. Я дуже не хотіла напружувати своїх батьків і просити у когось допомоги.
Через деякий час я подала на розлучення. Свекри так і не бачили внучку, мабуть, чоловік їх теж підмовив.
Минуло півроку. З’явився чоловік – втомлений, старий, пом’ятий. Він попросив прощення і захотів побачити доньку.
Я не збиралася його прощати, нам не потрібен чоловік-зрадник і батько-брехун. Свекруха теж відразу в гості прибігла, але я їй навіть двері не відкрила. Цих людей більше немає в моєму житті.