Дбайливий чоловік чи прикра зрада?
— Сергію, що ти робиш? — розплющивши сонні очі, схвильовано запитала Марина, помітивши, як чоловік у незрозумілій позі схилився над нею.
— Що-що? Лягаю спати, — пробурмотів він, намагаючись виглядати непричетним.
— Твоя половина ліжка он там, — показала вона на порожнє місце.
— Знаю. Просто підковзнувся. Що тепер? Велика справа — розбудив, — відповів Сергій і, загорнувшись у ковдру, повернувся на бік.
— Я ж просила тебе бути обережнішим. Мені вранці на роботу, я не висипаюся. А ти до ночі за своїм комп’ютером, — із роздратуванням мовила Марина. Скільки разів вона казала про це, але все залишалося по-старому. То чоловік щось підпалить на кухні, то залишить розігріту їжу, запах якої не дає заснути, а тепер це.
Вона повернулася на інший бік, уже готуючись заплющити очі, як раптом помітила, що на руці немає браслета.
— Сергію! Куди подівся мій браслет із гранатами? — з переляком запитала вона, торкнувшись його за плече.
— Може, ти залишила його у ванній? Лягай спати, зранку знайдеш.
— Ні, я точно пам’ятаю, що він був на руці, коли я лягала, — наполягала Марина.
— Значить, злетів і закотився десь під ліжко, — буркнув Сергій, навіть не відкриваючи очей.
Проте Марина більше не могла заснути. Цей браслет був для неї особливим, адже став подарунком її сина, Олега, який купив його на свої перші зароблені гроші.
Наступного ранку вона перевернула всю квартиру, але прикрасу так і не знайшла.
— Сергію, його ніде немає! — з відчаєм сказала вона.
— Шукай краще, — відповів він без будь-якого інтересу.
— Я вже все перевірила! Це був єдиний дорогий подарунок, — Марина ледь стримувала сльози.
Вона пригадала, як син придбав цей браслет. Якось вони прогулювалися повз ювелірний магазин, і Марина, ненароком затримавши погляд на прикрасі, почула:
— Мамо, подобається? Давай купимо.
— Що ти, синку? Не варто витрачати гроші, у нас зараз багато інших потреб, — відмовилася вона.
Але Олег не здався. Він зібрав заощадження і в день народження матері вручив їй цей браслет, сказавши: “Це твій подарунок, мамо. Ти заслуговуєш на найкраще”.
Пропажа і несподіванка
Одного дня, зустрівши стару подругу, Марина відчула справжній шок. На зап’ясті Оксани, з якою вони випили кави, вона побачила… свій браслет.
— Тобі подобається? — усміхнулася подруга. — Сергій продав його мені. Сказав, що у вас зараз складно з грошима, і ти соромишся попросити допомоги.
— Продав? — прошепотіла Марина, намагаючись стримати емоції.
Оксана кивнула, додаючи: “Не переймайся, ти купиш собі щось нове, коли справи налагодяться”.
Марина не стала продовжувати розмову. Вона поспішила додому, і там її чекала серйозна розмова з чоловіком.
Розв’язка: правда відкрилася
— Сергію, ти продав мій браслет? — прямо запитала вона.
— І що? Це ж лише прикраса. Гроші я витратив на сім’ю, — виправдовувався чоловік.
— На сім’ю? Тобто ти вирішив, що можеш просто позбутися речей, які для мене важливі? — Марина вже не стримувала гніву.
— Не вигадуй! Тобі завжди мало. А я працюю на благо нас усіх! — кричав Сергій.
— Працюєш? Ти витрачаєш гроші на себе, а на сім’ю просто не звертаєш уваги! А цей браслет був подарунком нашого сина. Він старався, а ти… Ти просто його знецінив! — Марина вперше за багато років підвищила голос.
— Це лише річ! Чого ти розійшлася? — спробував знизити значущість ситуації Сергій.
— Забирай свої речі й іди. Я більше не дозволю тобі принижувати мене, — спокійно сказала Марина, вказавши йому на двері.
Сергій пішов, бурмочучи про “невдячність”, але Марина більше не зважала. Вона відчула полегшення.
Новий початок
Наступного дня вона розповіла синові правду. Олег підтримав її:
— Мамо, ти все зробила правильно. Ми з тобою впораємося, і я обіцяю, що більше ти не будеш страждати через когось.
У цей момент Марина зрозуміла, що попереду — нове життя. Життя, у якому вона більше не дозволить зневажати себе.
Як думаєте, чи правильно вчинила Марина?