Ірина до 40 років мала все: велику квартиру у Києві, дорогий джип. Не вистачало тільки дитячого сміху …
Ірина сиділа в парку на лавочці, закривши очі. Сонце приємно пригрівало її повіки, вона наморщила лоб на мить і завмерла. Якось тихо стало навколо, для такого міста, як Київ – це було абсолютно незвично. Лише якийсь монотонний звук доносився до неї, але він був далеко-далеко, потім звук затих.
«Добре тут, – подумала вона, – тихо і тепло, посиджу ще!» Різкий телефонний дзвінок перервав її насолоду, вона схопилася. Автоматично відповіла.
На тому кінці дроту сичав її начальник Ілля Іванович: «Ірина Сергіївна, ви бачили, яка зараз година?» «А ви що, – сонним голосом відповіла Ірина, – теж на лавці в парку?»
«В якому парку, – обурювався начальник, – прокиньтеся вже дванадцята дня, чекаю вас на роботі!» Ірина кинула на ліжко телефон і звалилася назад в подушки. «Насниться ж, – промайнуло у неї в голові, – все, підйом!»
У тринадцять сорок шість Ірина Сергіївна постукала в кабінет свого начальника. Він жестом попросив її увійти і сісти. Потім встав і довго мовчки ходив уздовж кабінету.
Нарешті, присів навпроти Ірини і вимовив: «Я прочитав всі ваші звіти. Все на вищому рівні. Ви впоралися. Одне мені скажіть, у скільки ви вчора пішли додому? » Ірина мовчки знизала плечима.
«Тоді я вам скажу, – роздратовано сказав начальник, – за словами охорони, ви пішли о третій годині п’ятдесят хвилин, це нормально взагалі?»
«Не розумію я вас, – спокійно відповіла Ірина, – чому ви гнівайтесь, адже показники хороші, звіти здані раніше терміну, власник компанії буде задоволений, що не так?»
«Хто вас просив до ранку працювати, – закричав начальник, – хто?» «Ніхто, – також спокійно відповіла Ірина Сергіївна, – я сама, я закінчити хотіла!»
На наступний ранок, поговоривши з охороною офісу та переглянувши всі звіти, власник компанії, в якій ось уже сім років працювала Ірина Сергіївна, звільнив Іллю Івановича, а Марину поставив на його місце.
Потім він викликав її на розмову: «Сідайте. Мене звати Андрій Ігорович. Давно ви за всю компанію звіти пишите? » Ірина відповіла: «Я не писала за всю компанію, з чого ви взяли? Мені неважко було з цими звітами. Адже це звичайна справа, нічого більше ».
«А вас хтось просив допомагати, – запитав Андрій Єгорович, – можливо, Ілля Іванович?» «Ні, – сумно відповіла Ірина, – я сама!» Потім вона подивилася на нього і запитала: «А за що ви його звільнили?»
«За те, що він чужими руками жар загрібав, – спокійно відповів Андрій Фгорович, – ці звіти були особисто для мене, а не для всіх, охорона мені все доповідала своєчасно, тому він на вас і накричав вчора».
«Як це особисто для вас, – червоніючи, запитала Ірина, – він мені інше говорив?»
«Так, так, – відповів Андрій Єгорович, – роботу його робили ви, а отримував гроші він, непогано придумано?»
«Це вже точно, – сумно відповіла Ірина, – у мене немає слів».
Марині був призначений випробувальний термін, вона багато працювала, власник компанії нею був задоволений. Було все: ночівлі на роботі, правда тепер вже на дивані в своєму кабінеті, триразове харчування по понеділках, середах і п’ятницях, тонни тонального крему під очима, щоб приховати сліди втоми, був успіх і прорив, ось тільки Ірини не було.
Через півроку вона купила собі простору трикімнатну квартиру. Вона всього добилася сама. Все б добре, якби не самотність, до сорока років не було ні дітей, ні чоловіка.
«Пусте це все, – заспокоювала вона себе, – у мене є справа всього мого життя, яку я дуже любою і цього досить!»
З плином часу, Ірині вдалося налагодити багато процесів в компанії і вільного часу стало набагато більше.
Її нова квартира перестала приносити задоволення, машина теж стала простим звичайним предметом, вона все частіше стала помічати, що розглядає малюків на майданчиках і, попросту заздрить тим матусям, які доглядають за ними.
Сидячи на лавці в парку вона міркувала: «Я все своє життя прагнула все домогтися сама, думаючи, що це головне! Я сама! Я все вирішую сама! А що толку, якщо мені нема до кого прихилити свою голову? »
Любі дівчата та жінки, вимикайте свої програми «Я сама». Можливо це дозволить вам, нарешті, розслабитися і знайти щастя!