Історія найсильнішої любові батька до сина в історії людства
Багато дітей вважають своїх батьків найкращими і сперечатися з їх думкою ми не будемо. Сьогодні, нам би хотілося розповісти вам ще одну історію одного чудового батька – Діка Хойта.
У 1962 році, Дік Хйот став батьком хлопчика на ім’я Рік. Хлопчик народився з ДЦП, але Дік вирішив, що зробить все можливе, щоб поставити сина на ноги і дати йому гарне майбутнє. Він постійно займався з ним і намагався зробити все від нього залежне.
Так, Рік навчився читати і навіть працювати з комп’ютером. У вільний час хлопчикові дуже подобалося дивитися спортивні передачі, та й сам він мріяв стати спортсменом. У 1977 році, місто вирішило влаштувати марафон на честь паралізованого школяра і Рік теж захотів брати участь.
Дік раніше ніколи не бігав, але вирішив, що ніколи не пізно почати. Заради свого сина він був готовий на все.
Біг Хойт-старший разом з сином.
Він подолав 8 км бігом, штовхаючи інвалідний візок сина. Хлопець був у нестямі від щастя і батько зрозумів, що це найкраща нагорода за його старання.
Цей випадок і вирішив подальшу долю команди Хойта. Вони вирішили продовжити свою кар’єру в спорті і продовжували разом брати участь в різних змаганнях. Їм вдалося збільшити дистанцію бігу спочатку до 10 км, потім до 22,5 і найдовший марафон становив 42 км. Потім, хлопці перейшли до біатлону.
Дік не тільки бігав, але і плавав, а також їздив на велосипеді. У змаганнях з плавання, батько прив’язував до себе човен з Ріком і плив. А в велоспорті, Рик просто сидів в спеціальному кріслі попереду батька.
Але і це не кінець їх пригод, адже в подальшому хлопці вирішили перевірити себе в змаганні на витривалість – Айронмен. Пройти це випробування може не кожен, але хлопцям вдалося! Вони пропливли 3,86 км, проїхали по шосе на велосипеді 180,25 км і пробігли 42,195 км. Але не варто думати, що хлопці лише раз брали участь в змаганні, ні. Вони зробили це цілих шість разів!
У 2014 році, хлопці вирішили завершити кар’єру і піти на заслужений відпочинок. За всі ці роки, Хойти стали учасниками тисячі марафонських забігів і змагань з триатлону. На даний момент Хойти занесені в Зал слави Айронмен, а в Бостоні їм встановлено пам’ятник.
Сам же Рік Хойт має ступінь в області спеціального навчання. У комп’ютерній лабораторії Бостонського університету хлопець займався розробкою пристроїв, що дозволяють людям з обмеженими можливостями спілкуватися і виконувати різні завдання.
Батько Ріка сказав, що якби у нього була можливість прожити це життя ще раз, то він би зробив все точно так же. Чоловік неймовірно щасливий, що провів всі ці роки разом з сином.
Ви б на таке зважилися?