Коли мама робила це фото, то не звернула уваги на жінку на задньому плані. А потім стало відомо, що вона зробила …

Добрі вчинки – завжди винагороджуються, не сумнівайтеся, якщо ви зробили добро, то рано чи пізно воно до вас повернеться!

Досить відомий на заході рух «Плата вперед» з’явився в кінці 1999 року. Однак громадської популярності він зміг домогтися лише після виходу в світ фільму з такою ж назвою. Основний посил цього руху – робити добрі вчинки.

Члени цього товариства намагаються всіма силами допомагати незнайомцям, а ті, у відповідь повинні зробити аналогічний добрий вчинок. Багато циніків можуть сказати, що подібний проект давно повинен був припинити своє існування, але це не так. І ця незвичайна історія – відмінне тому підтвердження!

Хізер Алмонд – звичайна мати американського солдата. Її єдиний син проходить службу в Форте Беннінг. В один з вихідних вся сім’я вирішила відвідати його, зробивши тим самим приємний сюрприз. Оскільки він обожнює суші, то мати з родичами замовили обід в суші-ресторані.

Смачно пообідавши, жінка порахувала, що замовлення обійдеться більш ніж в сто доларів. Вона вже збиралася попросити рахунок з цієї чималою сумою, як трапився незвичайний випадок: підійшов офіціант ошелешив її, сказавши, що вся сума оплачена людьми з іншого столика. Таким чином, вони вирішили віддячити молодому хлопцю, який служить своїй країні. Шокована подібним вчинком мати вирішила подякувати їм, але люди вже покинули ресторан.

Повернувшись додому, жінка почала переглядати фото і виявила на одній з фотографій дівчину, яка обідала поряд з ними і була в числі людей, які оплатили її рахунок. У цей момент мати солдата твердо вирішила поділитися своєю історією і написала в соцмережу Facebook наступне:

«У ці вихідні я була у сина, який проходить строкову службу в Форте Беннінг. Оскільки він обожнює суші, то ми пообідали в місцевому суші-ресторані. Ми злегка захопилися обідом і замовили їжі приблизно на сто доларів. І покликавши офіціанта щоб оплатити рахунок, ми дізналися, що він вже був оплачений іншими людьми.

Мені дуже шкода, що я не змогла вам віддячити – ви дуже швидко пішли. Однак по фотографіях я дізналася, хто зробив цей щедрий жест. Я не знаю вас особисто, але від щирого серця дякую, ми обов’язково повторимо ваш жест і допоможемо іншим людям! ».