Мама відмовилася оплачувати моє навчання в університеті, а я не збираюся їй допомагати в старості
Я перестала підтримувати спілкування зі своєю мамою. Може це й негарно, але у мене є причини так поступати. На мою думку, вона не впоралася до кінця зі своїми батьківськими обов’язками. Тому вона не заслужила доброго ставлення до себе, і щоб я їй допомагала, коли вона постаріє.
Після закінчення школи, всі мої однокласники поступили в різні університети, причому за їх навчання платять батьки. Але в моєму випадку, мама заявила, що я повинна добиватися всього самостійно, а вона зробила все для мене, що була зобов’язана, а тепер я доросла людина і повинна вести себе відповідно. Однак народити, годувати і поїти дитину – це не все.
Так що після школи я пішла працювати. За 2 роки мені вдалося накопичити на навчання в інституті. Я змогла отримати диплом, але це моє досягнення і лише моя заслуга.
Не так давно мені зателефонувала мама і стала скаржитися на брата. Він закінчив школу і теж хотів далі вступати до ВНЗ. Але для цього потрібні кошти, але повторилася то ж сама історія. Мама не захотіла платити за його навчання. На це вона весь час наводить лише один аргумент, що вона вчилася безкоштовно. Але коли це було?
В СРСР у молоді було більше можливостей і про неї дбали. Зараз все по-іншому. Мама каже, що братові потрібно йти працювати, але де він знайде роботу, якщо йому тільки 16 років. Брат прямо заявив матері, що вона його народила, а значить зобов’язана подбати про його освіту. Це її образило, тому вона зателефонувала мені, але замість підтримки їй, я висловила підтримку в сторону брата. Після цього ми перестали спілкуватися.
Я змогла оминути перешкоди і отримати вищу освіту, щоб після знайти хорошу роботу. А ось чи вийде у брата впоратися, я не знаю. Допоможу йому, чим зможу, тільки моїх грошей не вистачить.
Як мама не розуміє, що в нинішній час, дуже важко без батьківської підтримки. Але вона не хоче цього розуміти. У дитинстві ми ніколи з братом не були на морі.
Мама ніколи не святкувала наші дні народження. Може комусь здасться, що у неї просто не було грошей, а я тут скаржуся, але це не так. У неї були гроші. Якби їх не було, то це хоча б служило виправданням їй. А так їй просто було їх шкода витрачати на нас. А якщо мамі було шкода витрачати свої гроші на дітей, то як можна розраховувати на допомогу в старості. Найімовірніше, що вона залишиться одна і буде чахнути над своїм золотом, як Кощій Безсмертний.
А як ви думаєте права чи дочка?