Молилася, щоб Бог дав хлібчика. Бабуся в магазині довго стояла перед прилавком

Нещодавно я переїхав в нову квартиру в іншому районі міста. На новому місці я насамперед навідався до місцевого «АТБ». У торговому залі я помітив бабусю, яка була взута в гумові шльопанці.

Літня жінка тільки розглядала полиці з продуктами, але нічого не брала. Я відразу зрозумів, що бабуся відчуває крайню потребу. Щиро захотілося їй допомогти.

Я взяв бабусю за руку і ходив з нею по магазину. В кошик я кидав ті продукти, на які вона дивилася. Бабуся переживала, що на касі її не пропустять. У магазині вже добре знали, що у бабусі немає грошей.

Але на касі за всі покупки розплатився я сам. Продукти в кошику були для бабусі. Вона так розчулилася, що навіть розплакалася. Виявляється в той день, вона просила Бога послати їй трохи грошей на їжу, а Бог звів її зі мною.

Я допоміг бабусі донести до будинку важкий пакет. Виявилося, жінка проживала в новій багатоповерхівці, квартиру в якій їй дали замість знесеного будинку.

Проживання в новобудові виявилося дуже дорогим. Комуналка забирала всю пенсію бабусі, а єдину дочку бабуся поховала ще 4 роки тому.

Мешканці будинку знали про тяжке становище бабусі, але ніхто не додумався якось їй допомогти.

З тих пір я часто відвідую свою нову знайому. За чашкою чаю бабуся розповідає мені цікаві історії зі свого життя.