Невістка забирає гроші, які ми даруємо внучці. Ми в шоці, не знаємо як реагувати

Нашій внучечці, Марічці вже чотирнадцять років. Звичайно, потреб в такому віці, хоч відбавляй, і одягнутися хочеться пристойно, і з телефоном треба ходити, і ноутбук, і планшет, – все потрібно. Ми з чоловіком з розумінням ставимося до цього, і намагаємося викроювати з наших не дуже великих доходів якомога більше, щоб внучка могла щось собі дозволити.

Марічка ніколи у нас не просила гроші, не витрачала їх направо і наліво, але, оскільки батьки кишеньковими грошима не балували, то основна надія у внучки була на наші подарунки.

Коли Марічка задумала купити сучасний ноутбук, ми, в міру сил підключилися до цієї ідеї, і почали з Нового року «робити внески». То заохочували Марію за хороші оцінки, то 8 березня було, то навчальний рік на «відмінно» закінчила – з кожною подією внучка наближалася до заповітної мети.

Звичайно, ми приблизно знали, скільки вона вже накопичила, свати теж щось додавали їй в шкатулку, і до чергового Нового року ми вирішили зробити Марії сюрприз, додавши відсутню суму для покупки дорогого гаджета. А чоловік ще попросив на роботі одного з програмістів, щоб допомогли з покупкою і підібрали щось достойне.

В останніх числах грудня програміст подзвонив, і сказав, що по своїх каналах замовив Марії чудовий ноутбук, ще й з солідною знижкою.

Я тут же набрала внучку, але замість звичайного життєрадісного «привіт, бабуся!» почула схлипування і невиразне бурмотіння про те, що зателефонує потім. Недовго думаючи, я помчала до внучки, щоб дізнатися, в чому справа, тому що по телефону вона нічого не хотіла говорити.

Двері відчинила невістка. Судячи з її вигляду, вона мені абсолютно не зраділа. Невістка не працювала вже років десять, вирішивши, що дружина повинна займатися домашнім господарством, а забезпечення сім’ї – справа чоловіка. Я не втручалася в їх «домовленості» з сином.

Син важко працював на основній роботі, брав халтурки, не скаржився, і якось вони кінці з кінцями зводили. Але після того, як вирішили взяти кредит на покупку нової квартири, ці кінці зводитися перестали. Вони жили в вічних боргах, але невістка навіть не думала підбирати собі роботу, або зайнятися чимось на дому. Вона як і раніше прала-готувала-прибирала, і більше не збиралася розширювати коло своїх обов’язків.

Зайшовши в квартиру, я запитала її:

– А що з Марічкою, не могла її заспокоїти по телефону?

– Ноутбук вона, бачте не зможе до Нового року купити, ось і реве, трагедія вселенського масштабу!

– Почекай, Іра, ми ж їй дарували гроші на ноутбук, дід уже домовився з фахівцем, завтра цей ноутбук приїжджає, а різницю ми доплатимо. З чого вона взяла, що до Нового року не встигнемо?

Невістка невизначено хмикнула, і побігла на кухню, а я пройшла в дитячу, де внучка дійсно ревіла і не відразу вдалося домогтися від неї, що ж сталося? Врешті-решт вона мені мовчки показала порожню шкатулку для грошей. Я спочатку не могла збагнути, чому вона мені демонструє шкатулку, а потім Марічка тихо сказала:

– Мама всі гроші забрала …

– Але це ж твої гроші, як вона могла їх забрати ?!

– Мама так не вважає, каже, що зараз важко з фінансами, а замість ноутбука потрібно всім нормально зустрічати Новий рік з більш скромними подарунками …

До мене, нарешті дійшло, що невістка просто-напросто залізла в кишеню до своєї дочки, тому що не було на що організувати свято.

Наша розмова з невісткою швидко перейшла на підвищені тони. Після мого питання, коли вона збирається повернути Марічці гроші, я почула:

– Що значить повернути? Я що, в банку кредит взяла? Хіба мало що вона собі там надумала купувати ?!

– А тебе не бентежить, що ці гроші дарували їй ми і твої батьки, яке ти до них маєш відношення?

– Саме пряме! Я її мати, і можу приймати рішення, як бути з її подарунками і всім іншим.

– Можеш, якби сама заробляла, а не сиділа на шиї у чоловіка, а тепер, і на нашій шиї! Як тобі не соромно!

– Нічого мене ображати в моєму домі!

– Ти на цей будинок ні копійки не заробила, наш син працює, не покладаючи рук, а на тобі тільки й діла, що раз в тиждень борщ зварити! Поверни гроші Марії!

– І не подумаю! Ідіть до свого чоловіка, їм і командуйте!

Діалог в такому ключі тривав ще кілька хвилин, я розуміла, що непарламентські вирази ось-ось теж підуть в хід, і вирішила піти, щоб потім вирішити питання відшкодування грошей з сином.

Яке ж було моє здивування, коли син підтримав свою ледащо-дружину і попросив не створювати зайвих конфліктів!

Їм обом було наплювати на те, що їх дочка намагалася цілий рік, щоб зібрати гроші на потрібний їй в навчанні ноутбук, і без докорів сумління вирішили святкове фінансування за рахунок цього!

Поговорила зі своїм чоловіком, він був обурений до краю і запропонував взяти кредит, але подарунок внучці купити. Чесно кажучи, у мене теж була така думка, але я від неї відмовилася, боячись, що новенький ноутбук може від внучки перекочувати в ломбард, щоб заткнути чергову фінансову діру.

Ситуація зайшла в глухий кут, а найбільше мені шкода Марію, яка вперше в житті зіткнулася з повним свавіллям, і найстрашніше, що це свавілля зробили її батьки.