Після сорока мене вдруге зрадили. Я мала все і тепер знову спочатку
Зараз мені 45 років і мені довелося почати життя з нового аркуша.
У 90-их я, як в принципі і всі в ті часи, торгувала речами, які привозила з Туреччини і Польщі. Тоді спеціально їздила на закупівлі. В одній з таких поїздок я познайомилася з Валерою, який був моїм колегою по цеху, якщо можна так висловитися.
Все закрутилося і ми стали жити разом, скоро і одружилися. Працювали ми з Валерою разом, адже так набагато простіше везти ринковий бізнес. Ми відкрили кілька точок, найняли реалізаторів, з’явилися вільні гроші і вільний час.
Я тоді завагітніла і у нас народився синочок, якого ми назвали Віталіком. Я весь час приділяла синові, а ось чоловіка свобода від роботи оп’янила в буквальному сенсі слова, і він почав випивати. У підсумку з запоїв він перестав виходити.
Буквально на моїх очах все побудоване нами за 10 років почало розвалюватися. Щоб хоч щось врятувати, я розлучилася з Валерою. Ми все чесно поділили. Хоче пропивати бізнес? Прапор йому в руки, нехай пропиває свою частку. А нам з сином потрібно на щось жити.
Одного разу я вийшла на точку, щоб підмінити реалізатора. До нас тоді якраз забіг чоловік, який шукав недорогі рукавички. У нього пробилося колесо і його потрібно було поміняти, щоб не вимазатися в грязі чоловік і хотів купити рукавички.
Я тоді обслужила. Сергій мені дуже сподобався, як і я йому. Ми почали спілкуватися і незабаром дуже зблизилися. Він запропонував мені з’їхатися і я не могла відмовитися, адже по-справжньому закохалася.
Сергій спокійно поставився до того, що у мене є син від першого шлюбу. Він прекрасно з ним порозумівся і вони навіть стали друзями.
Сергій працював в обласній адміністрації, тому був досить забезпечений. Він запропонував мені продати мій батискаф і просто насолоджуватися життям в якості його дружини. Тоді моє життя кардинально змінилося.
Я забула, що таке пошуки товару, податкова інспекція, ринкова данина і постійна напруга. Я з головою поринула в атмосферу забезпеченості і можливостей. Сергій любив мене, тому ні в чому не відмовляв.
Ми часто їздили в подорожі на різні курорти. Я навіть по дому особливо нічого не робила, адже у нас була домробітниця. Я лише виховувала свого сина і намагалася бути хорошою дружиною.
Тільки ось Сергій мріяв про дитину, а мені ніяк не вдавалося завагітніти вдруге. Ні лікарі, ні лікування не допомагали. А чоловік шалено хотів мати дітей і бачити у себе в будинку велику сім’ю.
Через кілька років ми і намагатися завести дитину перестали. Тоді я навіть не звернула увагу на те, як Сергій віддалився від мене. Він почав все менше і менше цікавитися, чим я займаюся.
Хоча гроші він продовжив давати, і я могла собі дозволити проводити час в салонах і тренажерних залах. Віталіка ми відправили вчитися до престижного ВНЗ, якщо потрібні були гроші на додаткові витрати, чоловік ніколи не відмовляв.
Але ось одного разу Сергій повернувся з роботи і заявив, що нам потрібно серйозно поговорити. Тоді я зрозуміла, що щось не так. Він попросив мене спокійно вислухати його.
Виявилося, що Сергій хоче розлучитися. Він попросив мене з’їхати в мою стару однокімнатну квартиру, яку ми раніше здавали квартирантам. У будинок ж він хоче привести нову господиню – молоду дівчину, яка вагітна від нього.
Віталіка він благополучно влаштував на хорошу посаду після навчання. Сергій і мені пропонував підшукати щось підходяще, але я відмовилася. Не потрібні мені його подачки.
І ось, мене без освіти і досвіду хорошої роботи, нікуди не хотіли взяти. Мені довелося влаштуватися на фірму прибиральницею, щоб хоч якось зводити кінці з кінцями.
Але я сильна жінка і з усім впораюся. Я впевнена, що це моя не кінцева зупинка.