Приховувала від чоловіка, яка в мене зарплата 6 років, як з’ясувалося – не дарма
Ми живемо в досить неоднозначному світі. Все так швидко змінюється, що навіть страшно подумати. Моя бабуся завжди вчила мене бути чесною і доброю з чоловіком. Вона в усьому довіряла дідусеві, вони жили душа в душу.
Але в нашу епоху варто жити зовсім за іншими принципами. Це я зрозуміла ще в університеті, коли мене зрадив мій перший хлопець. Потім через кілька років я вийшла заміж і незабаром пішла в декрет.
До цього я працювала в фірмі мого колишнього однокласника. Він займався виготовленням меблів з рідкісних порід дерева. Робота була неважка, дохід приносила стабільно.
У декреті я не планувала засиджуватися. Через два роки після народження сина відправила його в сад, а сама побігла на роботу. І тут я дізналася, що наша фірма ледве тримається на плаву. Керівництво активно скорочує штат. І я в списках претендентів на звільнення практично перша …
Але я не розгубилася, а почала працювати за трьох. Мені дуже хотілося, щоб дітище мого однокласника все ж вирулило хоча б на колишній рівень. Мої старання були гідно оцінені. Більш того, фірма дійсно змінила вектор розвитку і знову почала виробляти досить затребувану продукцію.
Замість того, щоб мене звільнити, я отримала від начальства підвищення. Моя зарплата виросла в чотири рази. А я і до цього отримувала досить солідну суму. Вдома я розповіла чоловікові про підвищення, але не вважала за потрібне уточнювати, скільки саме раз збільшилася моя зарплата. Він думав, що в півтора, а правду знала тільки я і мій шеф.
Минуло шість років. Весь цей час я відкладала «зайві» гроші на квартиру своєї дитини. Совість мене взагалі не мучить. Я вважаю, що поступила дуже правильно! Я ж не тринькала їх на себе і свої забаганки, а відкладала на важливу справу.
А через шість років я випадково виявила в телефоні чоловіка листування. Виявилося, він вже два роки живе на дві родини. Я не стала робити з цього скандал, просто вирішила подати на розлучення. Ось так і закінчилося моє щасливе і надійнк сімейне життя.
Страшно подумати, що могло б бути, якби я не створила для себе таку «подушку безпеки». Тепер я не боюся за своє майбутнє і всім раджу так робити.