Робота забирала всі сили і дружина нічого не робила по дому. Чоловік уже хотів розлучатися, але тесть приніс вусатого «домового», чим і врятував молоду сім’ю

Юрій одружився з Аліною по любові. Спочатку вони зустрічалися близько року, потім вирішили одружитися. Жили вони у власній квартирі. Частину грошей отримали в подарунок на весілля, другу взяли в кредит, а в іншому допомогли родичі. Юра – хлопець тямущий – практично відразу ж зробив хороший ремонт і купив нові меблі. І раптом почалися проблеми.

Виявилася Аліна зовсім не пристосована до домашніх справ. З роботи вона поверталася втомленою, мити посуд або пропилососити підлогу не хотіла. А ще ж потрібно і чоловіка погодувати, і на завтра судочки зібрати.

Юра спочатку закривав на це очі. А потім йому вже порядком набридло і яєчня на швидку руку, і пельмені з супермаркету. Почав обурюватися, що теж важко працює, а віддачі від дружини немає.

Почався у них складний період. Щовечора суцільні сварки та закиди. А навколо – гори несвіжого одягу, сміття, брудного посуду. Тривало це вже півроку. Юра серйозно подумував про розлучення.

Одного разу він поїхав на риболовлю з батьком дружини. Вони обидва були завзяті рибалки і завдяки цьому дуже здружилися. Чоловік побачив, що щось у молодих не так. А Юрі соромно було зізнатися, що Аліна виявилася зовсім не господинею. Але тесть таки добився відповіді. Вислухав зятя, зітхнув і вимовив:

– Важко. Вірю! Напевно, вам треба до вищих сил звернутися! Домового у вас в квартирі не вистачає!

Юра подумав, що тесть збожеволів і тільки посміявся. Який ще домовик? Але тесть стримав своє слово і через пару днів приніс до них пухнастого кошеня.

Юра був у шоці. І так всюди бруд, так ще й цей волохатий клубок всюди буде калюжі і гори залишати. А тесть покликав його покурити і, підморгнувши, сказав:

– Я вам “домового” приніс! Ось побачиш, як все налагодитися.

Юра тільки зітхнув. Хоча йому і сподобалось кошеня, але він взагалі не вірив, що той може чимось допомогти їхній родині.

Прийшов на наступний день Юра з роботи, а в квартирі чистота. Аліна на кухні готує вечерю, кошеня крутиться біля її ніг. На наступний день ситуація та ж. У квартирі речі акуратно складені, все по своїх місцях, шерсті котячої ніде немає. Аліна на кухні щось готує.

Юра задумався. Ще через день він зайшов в магазин, взяв пляшку вина. Прийшов додому – його вже чекає вечеря. Сіли за стіл, поговорили.

Півроку вже такого не було. «Може, тесть і справді привів нам “домового” і той допомагає», – почав замислюватися Юра.

Але раптом його спантеличила дружина:

– Милий, ти сьогодні не біжи додому з роботи! – сказала вона.

– В смислі не бігти? – не зрозумів Юра.

– Ну я ж бачу, як ти вже кілька днів в обідню перерву приходиш додому і всюди прибираєш. Я приходжу додому ввечері, а всюди ідеальна чистота.

І тут Юра перестав будь-що розуміти. Він думав, що це Аліна порядки наводить, а виявилося, що ні.

Юрій як завжди вранці зробив вигляд, що зібрався і пішов на роботу. А сам відпросився у начальника і взяв відгул. Зайшов в кафе, випив кави і пішов додому. Сів на диван і став чекати того самого “домового”.

Вже був майже обід, коли вхідні двері відчинилися і в квартиру увійшов тесть. Він погодував кошеня і вже збирався взятися за прибирання, як до нього вийшов зять.

– Привіт, домовик! – засміявся Юра.

– Ось і розсекретили мене. Але я ж вам кошеня подарував, а значить, я за ним і повинен доглядати, поки він не стане самостійним.

– Так це ви все прибирали?

– А що робити, якщо ви вже півроку сваритеся через брудні тарілки і одяг?

– А ключ ви де взяли?

– Так я на рибалці у тебе тихенько забрав і зробив дублікат. А потім на тумбу підкинув, коли кошеня приніс. Ти і не помітив!

З тих пір Юра і Аліна почали жити душа в душу. Вони зрозуміли, що головне – не хто більше грошей заробляє або вкладає зусиль в сім’ю. Куди важливіше те, наскільки кожен полегшує життя другої половинки. Тепер вони і разом прибирали, і готували. Тестя зять ще більше заповажав після цього випадку, і нікому не розповідав їх маленький секрет.