Родичі від нас відхрестилися, коли ми переїхали з Києва в село

Почну з того, що коли ми жили в столиці, запропонували тещі перебратися до нас, місця було предостатньо, та й ладнаємо ми дуже добре всі разом. Так ми жили протягом декількох років.

У матері дружини є рідна сестра, яка проживає в іншому місті. І ось, коли теща проживала в селі, сестра і не згадувала про неї. Ні дзвінків, ні зустрічей. Але варто було тільки переїхати тещі до нас, відразу ж почала цікавитися життям сестри.

Не знаю вже, звідки у неї знайшлися наші номери телефонів, але видзвонювати родичка нас дуже часто. А одного разу, повернувшись з роботи, я побачив вдома нежданих гостей.

Я взагалі-то людина гостинна: ​​посиділи за столом, поговорили, випили за зустріч. Гості виявилися вельми приємними людьми. Після цієї зустрічі ми часто зідзвонювалися і їздили один до одного в гості.

Все змінилося, коли ми вирішили купити свій будинок, втілити давню мрію, на яку раніше не вистачало грошей, та й не були ми готові морально. Коли про це дізналася рідна тещі, занепокоїлися не на жарт, умовляючи нас не робити цього.

Але ми вже все вирішили, тому незабаром переїхали в наш власний будинок за містом. Там і гостей зустрічати було набагато зручніше, велика ділянка і багато кімнат. Запрошували родичів неодноразово, але вони щоразу відмовлялися, аргументуючи це тим, що зайняті. Дуже цікаво, адже поки ми жили в столиці, вони завжди були вільні для нас.

Мабуть, ми були для них більш цікаві і “зручні”, поки жили в Києві.

І чисто по-людськи спілкуватися родичам з нами не цікаво. Судячи з усього інтерес до тещі був всього лише сходинкою в здійсненні якихось меркантильних задумів.