Спочатку свекруха забрала половину грошей, подарованих на весілля. А потім і зовсім переїхала жити у квартиру Ані

Spread the love

Весілля у Ані з Костею було з розмахом – повний ресторан гостей, лімузин, феєрверки, багатоповерховий торт. Хтось, можливо, скаже: так у всіх так, але Аніна свекруха, Ніна Павлівна, так не вважала.

Вона бігала між гостями і розповідала, у скільки їй обійшлося це свято, і що їй довелося для цього брати кредит. До речі – ніхто її про це не просив, Аніні батьки пропонували їй не займатися нісенітницею і зробити весілля скромніше, але треба ж всій рідні пустити пил в очі!

У батьків Ані були свої розрахунки: весілля скромніше, зате подарунок з барського плеча: двокімнатна квартира в новобудові, навіть вже з ремонтом. Батько-шахтар має право зробити єдиній дочці такий подарунок, не дарма ж він стільки працював і відкладав.

Із зрозумілих причин ця квартира була подарована за місяць до весілля, щоб одна Аня була власницею, ну хіба мало що, а там вже як хоче, так і робить.

Так ось про весілля. Брати кредит на таке торжество – це зверхдурість, але Ніні Павлівні треба було викликати всіх: брата з сім’єю з Одеси, стареньку тітоньку з Харкова, племінників з Миколаєва, подругу дитинства з Затоки.

Загалом – з’їжджаються всі, я розміщу. Тільки ось розміщення вийшло дивне: напівглухим тітоньку помістили у батьків нареченої, а брат з сім’єю – до молодих. Тільки у брата виявилося численне сімейство з дітьми і двома онуками, а малюки із задоволенням взялися за олівці, щоб помалювати на нових шпалерах.

А ще на весіллі була сестра нареченого Рита. Вона сиділа з кислим обличчям і з чорною заздрістю в душі: 28 років дівчині, а заміж її так ніхто і не покликав! Так, не красуня, але фігура непогана. Так, характер важкий, але просто не знайшовся ще той, хто б розтопив її серце.

Невже брат не постарався запросити когось із неодружених друзів, щоб її познайомити ?! Одна рідня – нудно і нецікаво!

Ніна Павлівна підсіла до молодих:

– Ну, як я вам весілля зпройшло, а? Аня, що ти така розгублена?

– Та взагалі-то у нас перша шлюбна ніч, хотілося б без рідні якось вдома, – зніяковіло сказала наречена.

– Ой, не смішіть мене «перша шлюбна ніч»! Чи не сота чи ніч? Півроку разом живете. Зараз втомитеся, впадете спати і забудете про кохання.

Поспати особливо не вдалося – один з дітей, п’ятирічний Вова, весь час стукав ногою по дверях до кімнати молодих: там стояв великий комп’ютер, на якому цікавіше грати, ніж на планшеті. Коли гості роз’їхалися, молодята полегшено зітхнули. Свекруха стала заходити, щоб оцінити те льодове побоїще, що залишили після себе її рідні.

– Так, серйозна проблема! Ну це не така вже ця проблема з іншого боку. Що вам там надарували на весілля з грошей? Треба було б косметичний ремонт зробити.

– Але, Ніна Павлівна, це ж нам подарували, у нас були свої плани на ці гроші, – несміливо заперечила Аня.

– Так, квартиру вам хто розніс? Наші родичі, а дарували гроші саме вони, тому що з вашого боку майже нікого не було. А так як гроші дарувала наша рідня, і збиток заподіяли родичі, значить, ці гроші і будуть відшкодуванням шкоди, вірно ж ?!

Аня здивовано подивилася на чоловіка. Той відповів:

– Ну так, логічно! Все правильно. Грошей у нас немає, будуть лише після відпустки, а поки є час все переробити і ці гроші пустити в хід.

Ані цей похід не сподобався. Обуритися і посваритися з чоловіком? Не хотілося б так починати сімейне життя, але логіки вона все одно тут не помітила. Ну ладно, за великим рахунком тільки шпалери в двох кімнатах змінити, не страшно, гроші залишаться. Тільки от свекруха надихнулася ремонтом у молодят і вирішила у себе дещо виправити в квартирі.

– Так, хлопці, я тут все вирішила і порахувала! Дивіться – я вам зробила весілля, взяла на це кредит, який зараз виплачую. На свій ремонт грошей у мене не вистачає, але у вас залишилася половина суми, яку дарували на весілля наші родичі. Давайте по справедливості: ви дасте мені решту суми, і я зроблю собі на ці гроші теж щось, на що вистачить фінансів.

– Ніна Павлівна, ну адже ні я, ні мої батьки не хотіли цієї помпезності, ви ж самі так вирішили і викликали родичів, навіщо ж ви нам ставите це в докір?

– Ну ви ж все-таки погодилися! І гуляли нарівні з усіма – і ти, і твої батьки. Що не так? Могли б покласти край цим бажання.

– Ну да, логічно, – сказав Костя. – Гаразд, бери гроші мам, я вже вийшов з відпустки, все нормально!

– А, ну тоді ще один нюанс. Риточка повинна пару тижнів у вас пожити. Все ж ремонт, бруд, побілка, самі розумієте.

О боже, для Кості це теж було логічно! Ну, пару тижнів – терпимо, хоч Рита Агі зовсім не подобалася – дивиться косо, не посміхається, мовчить весь час. Вона «тимчасово не працювала» вже як пару років, тому нехай за господарством догляне, поки вони з Костею будуть на роботі. Але Рита не рвалася до господарства, для неї важливіше було посидіти зі смартфоном в руках на дивані.

В цей час заходив сусід до Кості – холостяк Федя, років під сорок, що живе із старими батьками в однокімнатній квартирі. Як так вийшло, що ці дві самотності зійшлися?

Готувалася нова весілля – старі батьки Феді накопичили достатньо коштів, щоб їх нікому не потрібний синок хоч колись одружився. Весілля було з розмахом і з нормальною шлюбною ніччю: численна рідня вже не приїжджала, крім молодих племінників з Миколаєва, які зняли собі готель як минулого разу. А Ніна Павлівна після весілля поїхала до Ані  з Костею.

– Чує моє серце, Рита до весілля завагітніла! – міркувала Ніна Павлівна. – Нудить її, нічого не їла і не пила на весіллі. І коли тільки встигли? Федір якось цурається мене, ніяковіє. Я приходжу з роботи, а він тікає. Дивний якийсь!

Рита і правда виявилася в положенні, і крім того, УЗД показало двійню. Переживаючи за дочку, Ніна Павлівна нервувала зятя, почалися конфлікти. Рита зі сльозами відвойовувала свій шлюб і просила мати не заважати її сімейному щастю. І взагалі – квартира суміжна, не могла б мама якийсь час пожити у сина?

– Ну а що, логічно, – сказала Ніна Павлівна розгубленою Ані, коли витягала з великої сумки постільна білизна. – Я і з ними пожила і з вами недовго. Ну дивіться: Рита зараз народить двох, молоді можуть взяти іпотеку і використовувати відразу материнський капітал. Ви ж все одно без дітей і з роздільними кімнатами. І свати поруч – мені є з ким спілкуватися.

«Ні ну це вже нахабство!» – подумала Аня і з надією подивилася на такого ж розгубленого Костю, шукаючи підтримку з його боку. Він помовчав, і начебто навіть хотів обуритися. Але відповів:

– Ну а що, так, логічно! Нехай народить, візьмуть іпотеку, поживи поки у нас.

Аню аж накрило хвилею сказу. Незрозуміло яким чином вона зуміла собою впоратися: пішла у ванну кімнату, включила душ і сіла на краєчок ванни, щоб тихенько поплакати. Ну ніби так – багато логічно. Але чомусь Аня відчуває себе у своїй власній квартирі як якась приживалка. Їй погано! А може бути послати всіх до дідька і жити однією? Тільки ось любить вона чоловіка.

20

SHARES