Сверкруха дала мені ляпаса, а чоловік через сварку взявся за стакан. На руках маленька дитина

Spread the love

З чоловіком ми разом 5 років. Відразу після весілля нам довелося жити на знімній квартирі, бо грошей на свою у нас не було. Що вже там говорити, після того, як у нас народився син і витрати збільшилися, фінансів перестало вистачати зовсім.

Тоді чоловік вирішив поїхати на заробітки, щоб назбирати грошей і купити своє житло, тоді буде набагато легше. Мене ж на цей час він відправив до своїх батьків, адже мої жили в селі і там не було відповідних умов для дитини.

У свекрухи ж була порожня кімната. Чоловік вважав, що його мати мені буде допомагати з дитиною, але насправді цього, звичайно, не було. Вони постійно перебували на роботі, а коли приходили, то сідали за телевізор і на внука увагу зовсім не звертали.

Я весь цей час дбала про дитину, і паралельно підтримувала порядок в домі. Свекри звикли, що за ними завжди прибираю я. Їх безлад, тарілки після сніданку, брудні речі – вони все залишають на мене.

І я в принципі справлялася з усім, поки у сина не почали різатися зубки. Він став дуже неспокійним, постійно плакав, мало спав. Як тільки він засинав, я теж лягала, щоб хоч трохи відновити сили. В результаті безлад я не встигала прибирати.

І ось, в один із днів, свекруха вирішила висловити мені, що я погана господиня. Раніше то вони все встигали – і дітей виховували, і господарство вели, і побут підтримували, і на роботу ходили. А ми, сучасні матусі, зовсім розлінились. Нам і так набагато простіше, ніж їм було, у нас є памперси, пралки, посудомийки.

Я почала виправдовуватися, що просто у мене не було сил прибрати, адже я валилася з ніг. Свекруха відповіла, що я живу в їх квартирі і їм їхні продукти, так що я повинна бути вдячною і зобов’язана підтримувати чистоту в будинку, адже на роботу я і так на роботу не ходжу.

Якщо на початку я намагалася якось врегулювати конфлікт спокійно, то після її докорів, я сама почала заводитися. Я їй заявила, що взагалі-то вони купують продукти тільки собі, а я з сином харчуюся за рахунок тих грошей, які висилає чоловік.

Крім того, я оплачую комуналку. Так що говорити, що я живу за їхній рахунок – неправильно, адже це брехня. Тут їй не знайшлося, що відповісти. І мені прилетів дзвінкий ляпас. Вона сказала, що я невдячна дівчина і мені не місце в їхньому будинку.

Я розплакалася і подзвонила чоловіку, він мене заспокоював, казав, що скоро вже приїде і ми переїдемо на свою квартиру. Нічию сторону він приймати не став, просто «годував» обіцянками, що скоро все налагодиться і мені потрібно лише потерпіти.

Після того скандалу зі свекрухою я прожила в їхньому будинку ще кілька днів, їх ставлення до мене сильно погіршилося, тому я прийняла рішення переїхати до своїх батьків. Нехай в село, зате там буде спокійно.

Я почала збирати речі, а свекри навіть не поцікавилися куди я їду з дитиною на руках. Я відразу бачила, що їм плювати на внука, тоді моє припущення лише підтвердилося.

Пройшов місяць, нарешті повернувся чоловік із заробітків. Він забрав мене з сином із села і привіз … вгадайте куди? До своїх батьків. Він хотів, щоб ми помирилися, а він поки пошукає нам квартиру, в яку ми зможемо з’їхати найближчим часом.

І знаєте, я повірила йому. Це була моя помилка. Свекри далі мене не любили. Мати чоловіка постійно йому капала про те, яка я погана господиня і взагалі, що я просто сиджу на його шиї і «висмоктую» гроші.

Нову квартиру чоловік теж не поспішав шукати, він весь час проводив зі своїми друзями. Ну звичайно, вдома ж напружена атмосфера. Тому він почав пити, не просихаючи. Відмінний вихід з ситуації. Я ж в той час терпіла всі образи з боку свекрухи.

У якийсь момент мені все це набридло і я з дитиною знову з’їхала до своїх батьків у село. Тоді чоловік трохи отямився, почав просити вибачення. Він знову годував мене обіцянками про нову квартиру, куди він мене з сином забере.

Виявилося, що житло він все-таки купив. Тільки своїм батькам. Це був заміський будинок, де ми повинні були жити всі разом. Я, звичайно, ж відмовилася туди переїжджати, в ту психушку. Нерви мені куди важливіші.

Чоловік дав мені ключі від того будинку і сказав, що я в будь-який момент можу туди приїхати разом з сином. Нас же він відвідував раз в тиждень. І ось якось я вирішила все-таки подивитися на той будинок і поїхала туди. Виявилося, що той ключ, який дав мені чоловік, не підходить. Свекруха поміняла замки.

І що мені тепер робити? Невже розлучення? Як я буду одна з маленькою дитиною на руках? Чоловік точно не буде платити аліменти, адже зараз він ніде не працює.

20

SHARES