Син відправив люблячу матір у будинок престарілих. Бабусі виповнилося 70 років, і сталося те, на що вона не сподівалася

Ця бабуся надовго мені запам’яталася. А все тому, що приїхала вона разом зі своїм сином, який приховав від неї правду, але вона все ж, підозрювала недобре. Хоча намагалася відганяти від себе погані думки.

Правду бабусі розповіли працівники будинку престарілих. Для них, це звична практика.

Бабуся виявилася дуже доброю і позитивною людиною, за що до неї прив’язалися всі співробітники будинку для людей похилого віку. Не впадати у відчай їй допомагала думка, що син її скоро забере звідси. Перший час, син дійсно піклувався, часто відвідував маму. Але з часом їх зустрічі стали рідше, а потім він, взагалі перестав приїжджати.

Сьогодні у бабусі свято, їй виповнюється 70 років.

Бабуся відрізнялася відмінним здоров’ям, і поруч з турботливими родичами вона могла б прожити ще не менше 10 років, не вимагаючи особливого догляду. Але в таких закладах, як будинки пристарілих, люди швидко згасають, проживаючи рік за два. Я часто бачу, як вона, кожен день, з надією дивиться у вікно. Все чекає сина. Але на жаль.

Якось бабуся розповідала, що у неї є ще й дочка, але вони не бачилися близько 20 років. Так, вона і не знає, де та живе зараз.

Ми купили бабусі торт, запалили на ньому свічки, а вона їх задула, при цьому загадавши бажання. Не важко здогадатися, про що вона мріє. У цей момент вона не могла стримати сліз.

А в кінці робочого дня, бабуся зайшла до мене в кабінет, вона дуже потребувала хорошого співрозмовника. Вона розповіла, що всю материнську любов віддавала синові, що зіпсувало відносини з дочкою. Спочатку дочка намагалася заслужити її прихильність, але марно. Жінка була впевнена, що дочка, коли виросте, вийде заміж і переїде в будинок чоловіка, а син завжди буде поруч. Але, не сталося.

Дружина сина не хотіла ділити будинок зі свекрухою і, тому, всіма способами намагалася позбутися від неї. Ні, бабуся її не звинувачує, розуміє, що це їй покарання за дочку.

Розмова з бабусею мене сильно зворушила. Але, що я могла зробити?

Але коли я йшла з роботи додому, то зустріла жінку з квітами, яка цікавилася нашою іменинницею. Виявляється, бажання, загадані в такий особливий день, обов’язково збуваються. Дочка забрала маму до себе цього ж ввечера.