Відкриваю двері, а на порозі чоловік коханки мого чоловіка

Перший телефон у мого чоловіка з’явився років десять тому.  З тих пір він ніколи не ставив його на беззвучний режим, і раптом почав. Додзвонитися до нього було просто нереально. Про це говорили не тільки близькі, а й знайомі. Я запідозрила недобре, але вирішила почекати.

Потім я почала бачити нестиковки в часі. Чоловік почав активно цікавитися покупками. Він вважав, що потрібно допомагати коханій дружині. І свою відсутність почав пояснювати роз’їздами по супермаркетах у пошуках тих самих помідор, дешевше на пару гривень.

А потім сталося найстрашніше. В один прекрасний день я все-таки не витримала, взяла серед ночі його смартфон і доклала до вказівного пальця. Телефон легко розблокувала, а мій чоловік продовжував мирно спати. Я не особливо вникала в листування.

Мені вистачило буквально кількох слів. У нього була коханка Аріна і до цього життя мене точно не готувало. Він зізнавався їй у коханні, писав, як нудьгує і хоче бути біля неї. А я лише ковтала сльози і продовжувала вчитуватися в такі схвальні слова чужої жінки.

Я поклала телефон на місце, випила заспокійливого і вирішила зберегти обличчя. Ми поговорили з чоловіком тільки наступного вечора. Прийняли рішення дочекатися канікул дітей, щоб подати на розлучення і не травмувати їх.

Чоловік переїхав жити на диван, я почала копатися в собі і записалася до психолога. Про прощення не могло бути й мови. Через кілька днів в мої двері хтось подзвонив. На порозі стояв симпатичний чоловік, добре одягнений.

– Ви Маша? – запитав він.

– Я – так, а ви власне хто? – губилася в здогадах я.

– А чому ви не страшна? – здивувався він.

– А чого я повинна бути страшною? – не зрозуміла я.

– Ну просто я б від вас не пішов. – зітхнув чоловік. – Я Валера, чоловік Аріни, коханки вашого чоловіка.

У мене очі на лоб полізли. Валера зрозумів комічність ситуації і поспішив пояснити, що він від мене хоче.

– Я розумію, що це звучить безглуздо, але мені так погано. Вона про все розповіла, а мені і поговорити ні з ким …

Я запросила Валеру в квартиру, налила чаю, і ми з ним два години проговорили. Дивно, але легше стало не тільки йому, але і мені. Я зрозуміла, що не одна в своєму болоті. Потім ми домовилися про зустріч через кілька днів. Через місяць у нас були розводи. Складно, боляче, самотньо і допомога рідної людини стала тим самим ковтком свіжого повітря … Ми з Валерою могли годинами базікати по телефону.

Я вирішила зробити паузу і поїхала відпочивати. Зустрічав мене мій Валера з букетом троянд. Я мовчки кинулася до нього на шию і з тих пір почалася наша історія. Уже два роки ми разом. Дуже щасливі.

Чоловік розійшовся з Аріною через два місяці. Він часто пише мені смс-ки про те, який він дурень і як сумує за мною і нашою родиною. Але мені це нецікаво. Нам добре разом з Валерою, і я навіть не згадую про своє минуле!