Вона не поступилася своїм місцем жінці похилого віку і не пошкодувала про це

«Поняття не маю, як бабуся залізе на верхню полицю, але чому я повинна поступатися своїм місцем?»

Про поїздки на потягах ми всі чули. Буває, що авіаквитки дуже дорогs, тому залишається тільки скористатися поїздами, щоб потім забезпечити собі затишний комфорт. Навіть в деяких селах є залізничні вокзали, так що це зовсім не проблема для багатьох жителів.

Там, однак, завжди знайдуться люди, які можуть вести себе не менш нахабно. Це, звичайно ж, не може не
відбитися на інших пасажирів вагону. І ось як часом буває:

«З сестрою вирішили відправитися на море. Купили місяць тому квитки на нижні яруси вагона і в день
від’їзду поїхали туди, зайняли свої місця і чекали, поки поїзд рушить. Тут в купе заходить якась бабуся, плюхається на моє місце прямо на мою ногу і каже:

– Ось і прийшли. Дочка уступи мені своє місце, і все буде добре, так люба? – звертаючись до мене.

– Ні, не поступлюся! – твердо сказала я.

Тут вона розкричалася, мовляв як мені не соромно з бабусею так розмовляти, не поступатися місцем. Мене НЕ виховували, а адже старших треба поважати. Ну вже вибачте, поважати це одна справа, а стати жертвою нахабства і нахабства – інше! З таким я не згодна.

Я не стала поступатися їй і вимагала, щоб вона зайняла своє місце. Судячи з її габаритами, важко навіть
припустити, як вона повинна була наверх залазити. Однак, ви вже мене вибачте, але це не моя справа. Я купила квитки місяць тому, коли нижні місця були вільні. Я не лізла без черги і не вимагала віддати мені нижні яруси. Чому не можна було самій дбати про це і купити собі квитки також, щоб не було конфліктів?

Якщо її родичі або вона не додумалася купити собі квитки заздалегідь, то чому я повинна думати про її
комфорт взагалі? На наші суперечки прийшла провідниця, яка вирішила в результаті попросити мене зайняти верхню полицю. Я навідріз відмовлялася, вимагала знайти розумне рішення, не позбавляючи людей свого комфорту!

Незабаром з’явився начальник, навіть не знаю, як їх називають, і розібрався в усьому цьому. Він вислухав
мої доводи, її аргументи, моє невдоволення і її крики. У підсумку вирішив забрати її в інший вагон.

Справа була вирішена. Я ні крапельки не соромлюся цього і не шкодую. Моя сестра після цього говорить:

– Ти молодець. Я б так не змогла. Вони б мене миттєво на верхній ряд послали …

Ну ні!”

Хто має рацію в цій історії, важко сказати: жінка, яка з якихось незрозумілих для нас причин не змогла купити квиток заздалегідь і вирішила помінятися місцями з іншим пасажиром, або дівчина, яка не дозволила себе загнати в кут?

20

SHARES