Враження породіль про вагітність і пологи. Насміялись досхочу!

Вперше сміялися до сліз. Не народжували – не зрозумієте!

Велике спасибі акушерці за теплі слова. Вона так часто називала мене зайчиком, що мимоволі захотілося морквини.

************************************************** ********************************************

На ранок після пологів тіло боліло так, як якщо б на мене проїхав асфальтовий каток не тільки уздовж, але і впоперек, а потім ще контрольний заїзд по діагоналі.

************************************************** ********************************************

Очікування мене вбивало. Мій чоловік підливав масла у вогонь: щовечора він робив коло по залу з подарованою нам для малюка коляскою, “гальмував” біля дивана, де я сиділа і питав мене: «Де дитина?»

************************************************** ********************************************

У мене і після першої вагітності мізки не відновилися, а тепер, коли вже нове пузо росте, мій тупізм досяг апофігею. Вчора, зайшовши в аптеку, вимагала 2 кг огірків. На розгублену відповідь молоденького фармацевта: «У нас немає огірків …» сварливо і голосно запитала: «Ну хоч помідорів-то дасте?». Люди в черзі за мною билися в конвульсіях від реготу. До мене ж дійшло тільки хвилини через півтори.

************************************************** ********************************************

Я вагітна на роботу влаштувалася – місяць-два на лінії телефону відсиділа. І все! Атас! У маршрутку заходила, і говорила: «Вітаю, мене звуть Ганна ….» Маршрутка якось неохоче зі мною у відповідь віталася.

************************************************** ********************************************

Прийшла до остеопата на 7-місяці, він спочатку, як годиться, все розпитує, записує … На питання: «Який місяць?» я довго судорожно копалася в пам’яті і нарешті видавила – січень … Він розгубився в свою чергу і, утримуючи сміх, перепитав: «Місяць вагітності?»

************************************************** ********************************************

Одного разу дуже захотілося курки. Купила курку, зварила, з’їла. Всю. Після цього мені було не дуже добре і всю решту вагітність я не виносила навіть слова «курка». З цієї нагоди в родині вона була перейменована в «борсука». Необізнаних людей дуже бавили згадуються в розмові супи з борсука, смажені борсучі стегенця, але більш за все борсучі яйця!

************************************************** ********************************************

На одному з прийомів: «Доктор, а коли у мене дата пологів?» “А тобі навіщо?” Дійсно, чого це я раптом цікавлюся?

************************************************** ********************************************

Триндець настав на наступний ранок після пологів – скриплячи всіма кінцівками, як незмазанний термінатор, я повільно, але вірно, стала просуватися в бік туалету.

Коли синочка витягнули з живота – відразу побачила, стало так легко і спокійно, що потягнуло в сон, від втоми явно. Я говорила: «Хлопці, я посплю, а ви мене зашивайте!» Анестезіолог кричав: «Не смій закривати очі!» Я домовилася, що буду лежати з одним відкритим оком, а другим спати.

************************************************** ********************************************

У мене мама розповідала, що коли вона мене народжувала, то в цій же палаті була жінка, яка вставала на коліна перед тумбочкою, засовувала туди голову і в неї кричала. Їй так мабуть легше було схватки перенести.

************************************************** ********************************************

На зашивання наркоз все таки зробили, і я будучи під наркозом посміхалася на весь рот, чую лікар каже: «Вона там мультики, чи що, дивиться?»

*******
Мене після кесаревого вивозять в коридор, дивлюся – чоловік з сином на руках стоїть – задоволений такий. Підвезли до нього, зупинили. Він запитує: «Як почуваєшся?» Я: «Нормально, тільки трясе сильно». Чоловік у лікаря питає: «А чому її трясе?». Той так серйозно відповідає: «Заморозки скоро!»

************************************************** ********************************************

А я, коли дочку народжувала, перейми почастішали і не було сил розслабитися, мене трясло просто від болю і я почала голосити «Врятуйте, допоможіть! Врятуйте, допоможіть! » Акушерка заходить і каже, що я прямо як Вінні-Пух, коли він в норі у Кролика застряг.

************************************************** ********************************************

Прийшов анестезіолог. У блакитному костюмі і масці. Поставив мені крапельницю з наркозом і каже: «Ми з тобою зараз поговоримо і ти заснеш». А я дивлюся – очі у нього блакитні-блакитні, прямо, як небо … І я у нього млосним голосом питаю: «А що ви сьогодні ввечері робите?» І вирубаюся.

************************************************** ********************************************

4 ранку. Буджу чоловіка, кажу, що «у мене виливається», а він: «Ну, обмочилася, з ким не буває …», потім рвучко сідає, кліпає очима, схоплюється і починає нарізати кола по кімнаті і як заведений: «А мені що робити , а мені що робити?!” Тут він згадує, що мій гінеколог живе в нашому під’їзді на 3 поверсі. Біжить туди, дзвонить, той відкриває. Чоловік його сонного «за груди» і з криком «там тече, допоможіть !!!» намагається витягнути з квартири. Лікар, коли зрозумів у кого і що тече, розслабився: «Викликай швидку!»

************************************************** ********************************************

У паніці я почала запихати все, що могло б мені знадобиться на пологах і після, в рюкзак чоловіка, який щойно повернувся з походу. У стані афекту разом з ношею і животом я доскакала до пологового будинку. У приймальному покої навіть не здивувалися, а просто мило поцікавилися, мовляв, навіщо мені ще й намет в пологовому будинку, місць начебто вистачає. А я і не помітила, що він був акуратно прив’язана з іншого боку рюкзака.

************************************************** ********************************************

У мене пологи другі – стрімкі. Від початку переймів до крику малятка пройшло 50 хвилин, я тільки чула крик акушерки: «Не дихай, а то дитина в кватирку вилетить»

************************************************** ********************************************

Вагітний мозок – це жесть. Ніколи не думала, що на слова «З легким паром!» відповідатиму: «До біса!»

************************************************** ********************************************

Коли моя сестра народжувала (ну якщо точніше, то в передпологовій палаті ще справа була), то вчепилася доктору в штанину. Ну типу молила про пощаду …

… на пальцях нігті досить довгі були, то спочатку штанину вона чотирма пальцями проткнула, а потім від злості відірвала взагалі (це за те, що він сказав їй, що ще народжувати рано). Доктор лаявся, намагався відібрати відірване, але вона його штанину так з рук і не випустила. Тільки після пологів змогли відібрати і то, вмовляли!

************************************************** ********************************************

А мій узист сказав: «Хлопчик! Нууу, якщо дівчинка народиться, то мені принесеш – за помилки треба відповідати! »

************************************************** ********************************************

Почалися пологи. Викликали швидку. Приїхала. У мене вже треті пологи. Перейми за переймами. Швидка мигалку включила, пробка, а ми по зустрічній … з мигалкою! Мене конфузить вже, а мій чоловік сидить у вікно дивиться, радісний гад ще такий і каже: «Зай, а ми по зустрічній їдемо!” Решта 10 хвилин я барвисто уявляла, як його сковорідкою б’ю! Легше ставало.

************************************************** ********************************************

Кричала як навіжена! Вимагала … евтаназії. В жасі переймів переплутала з анастезією!

************************************************** ********************************************

А я починаю тепер розуміти, навіщо вагітних в декрет відправляють – це не заради благополуччя вагітної, а заради порятунку роботи!

************************************************** ********************************************

Душа вагітної – темний ліс! А шлунок – взагалі …

************************************************** ********************************************

А ми сповивати на кішці вчилися. Вона була в захваті! До речі, скажу я вам, дитину легше сповити, ніж кішку … Дитина хоч не тікає …

************************************************** ********************************************

Вагітність для жінки – все одно, що армія для чоловіка: час тягнеться нескінченно, тупієш, товстієш, весь час хочеться їсти і спати.

************************************************** ********************************************

Одного разу мені потрібно було в аптеці купити тест на вагітність. Роблячи замовлення, я раптом згадала, що мама просила купити валер’янки … Уявіть тепер реакцію оточуючих, коли я вимовила: «Мені, будь ласка, тест на вагітність … і валер’янку»

************************************************** ********************************************

Потуги пішли, сил немає … Лікар каже, щоб я не кричала, а тужилась, ніби я в туалет по-великому ходжу. Вдихнула на повні груди і почала гарчати і кричати знову . Лікар каже: «Ти коли по-великому в туалет ходиш теж так кричиш? Сусіди не бояться? »

************************************************** ********************************************

На стіл операційний поклали, а я питаю: «А що ви з плацентою робите?», Лікар відповідає: «Макарони по-флотськи!»

************************************************** ********************************************

Пішли з чоловіком на УЗД. Мабуть, лікар сканером придавила трохи малюка, природно, йому це не сподобалося – він почав буянити, і тут коронна фраза чоловіка, яку ми будемо онукам, напевно, переказувати: «А він що, лапами ворушити вміє ?!» Всі – медсестра, я і лікар хвилин п’ять не могли зупинитися … сміялися …

************************************************** ********************************************

А у нас лікар такий цікавий був на післяпологовому. На обході дивиться на одну пацієнтку і питає: «А це не ви, бува, кричали при пологах, що краще б в армії відслужили і голилися кожен день?» Дівчина, бентежачись: «Так, я …», він підходить до неї, тисне руку: «Повністю з вами згоден!»

************************************************** ********************************************

Був акушер у нас там, красень – високий, здоровий, темноволосий і з яскраво-синіми очима. Коли він прийшов, якраз прокинулася сусідка після кесарева і заволала на всю палату: «О, Господи! Янгол!” Акушер був задоволений … Сказав, що це найкращий комплімент, який він чув.