«Я себе не на смітнику знайшла» як я провчила чоловічка за приниження
Ми прожили з чоловіком сім років і почалося пекло. Ні, мій чоловік ніколи не піднімав на мене руку, завжди допомагав по дому і був вельми ввічливим. Справа не в тому! В один момент він просто перестав мене поважати …
Почалися постійні претензії, звинувачення і крики. Він мені доводив, що я мало заробляю, витрачаю його гроші і нічого толком не роблю. Мене прям злість взяла! Так, я заробляю менше, ніж він, але мені своїх грошей цілком вистачить, якщо я буду витрачати їх на себе. Дітей у нас поки немає. Можливо, саме в цьому і головна проблема …
Ми знімаємо двокімнатну квартиру за вісім тисяч гривень. Чотири тисячі я цілком заплатити можу за свою половину. Про це я і заявила чоловікові. Потім, зібрала свої речі і перенесла їх у зал. Йому в спальню відправила приставку і телевізор. Я все-одно його не дивлюся, а так би були сварки.
Кімнати у нас ізольовані – живи радій! Спочатку чоловік почав кричати на мене, називати дурепою. Я промовчала і ніяк не відреагувала на подібні закидони. Потім він змирився і навіть подякував мені за таку чарівну можливість довести свою правоту.
Пройшло два тижні. За цей час я відчула всю красу холостого життя. Мене ніхто не напружує, я не біжу додому, щоб приготувати вечерю і втричі скоротила свої витрати на продукти. Нещодавно я сходила в салон і зробила собі нову зачіску. На решту грошей змогла придбати сукню і весняні півчобітки.
Тепер після роботи я можу залишитися з подругами, прогулятися по місту і навіть сходити на розтяжку. Раніше все це було для мене жорстоким табу. З кожним днем я добрію і радію новому життю.
А що чоловік? Злий, невиспаний, голодний. Вживає він тільки пельмені і чай. Зрідка робить собі яєчню. Запас чистих шкарпеток у нього вже закінчився, скоро дійде черга футболок і сорочок. Миється він рідко, голиться теж. Думаю, скоро від нього будуть люди шарахатися …
Кілька разів чоловік намагався піти на мирову. Я поки тримаю паузу. Навіщо мені поспішати, якщо у мене реально почалося нове життя ?! Без скандалів і принижень! Для себе я вирішила так: чи захоче зійтися на моїх умовах – зійдуся, запропонує розлучитися – розлучуся! І мені реально плювати, як буде далі.
Я в цьому житті не пропаду, а ось йому варто ще трохи подумати про це. Головне, щоб більше на свою адресу я не чула звинувачень і образ!