«Я тебе взяв з дитиною». Ні, це ми взяли тебе в нашу сім’ю

Невигадана історія однієї маленької сім’ї.

Розлучення з чоловіком означало для Насті залишитися одній без даху над головою. Але жінка не могла більше терпіти його пристрасть до алкоголю, образи і побої. Нарешті прийшов час, коли Настя зважилася піти від такого чоловіка. З собою жінка забрала тільки найнеобхідніше. Речей у неї було небагато, бо звикла економити на собі. Нескінченні сварки в родині негативно відбилися на емоційному стані дитини.

Перші кілька днів жінка прожила у своєї сестри, а потім зняла недорогу кімнату в трикімнатній квартирі. Грошей на оренду повноцінного житла у неї, звичайно, поки не було. Сестра не могла надовго поселити сестру, так як квартира, в якій вона сама жила, належала матері її чоловіка. Настя влаштувала дочку в новий садок, знайшла гідну роботу, і життя потроху почало налагоджуватися. Господиня квартири, у якій вони знімали кімнату, виявилася доброзичливою людиною.

Їх нове життя протікало спокійно. Вранці мама з дочкою розходилися по своїх справах – кому в садок, а кому на роботу. А от увечері, по дорозі додому, вони заходили в магазин за необхідними продуктами, і свіжою випічкою. Дівчинка обов’язково розповідала матері, що з нею сталося цікавого за день. Поки готувалася вечеря, мама вчила дочку цифрам і буквах. Спокійна домашня обстановка пішла на користь маленькій дівчинці.

Але потім в їхньому житті з’явився новий тато. Він якось різко вклинився в їх життя. Щовечора він проводжав їх з садка додому і напрошувався в гості, а на вихідних приходив з самого ранку і до вечора. Мама і дочка відчули турботу, від чого їм ставало затишніше.

Правда Настя ще не пережила трагедію з першим чоловіком, але сподівалася, що він в цей раз їй пощастить більше. Тим більше, що з Костянтином вона була знайома зі студентської лави. Все, що вона знала про нього, так це те, що він виріс в неповній сім’ї. Батько покинув маму, коли вона була в положенні.

Костя багато часу проводив з дочкою Насті, і дівчинці було з ним комфортно. А через два місяці, чоловік переїхав до них. Господиня була тільки рада, що у матері-одиночки з’явилася підтримка. Але щастя тривало недовго.

Через рік, між ними відбулася перша і остання серйозна сварка, яка закінчилася розривом відносин. Чоловік у виховних цілях підняв руку на дочку Насті. Природно, мама заступилася за свою дитину. В цей день чоловік показав, ким він був насправді. Він почав звинувачувати жінку в тому, що вона більше часу приділяє дочці, а не чоловікові, що вони нікому не потрібні, і взагалі, вона повинна бути вдячна, що він взяв її з «придатком».

Після почутого, Настю як ніби хтось ударив по голові. Вона пояснила чоловікові, що називати дітей не можна. І ще додала, що це не він їх взяв, а вони його прийняли.

Потім чоловік намагався налагодити відносини, але марно. Настя не пробачила йому такого поводження з нею та її дочкою.

20

SHARES