Я вкрала чоловіка у подруги — і лише потім зрозуміла, за що вона сказала мені «спасибі»

Spread the love

Вийшло у них все випадково і, здавалося б, так — без зобов’язань. Все-таки Анатолій — чоловік її найкращої подруги Ольги. Але поступово обох затягнуло у вир пристрасті. І одного разу Анжела поставила Анатолію конкретну умову. Вибирай: або я або вона.

Звичайно, був скандал. І ясна річ, кращі подруги стали ворогами. Але … на час. Пізніше Анжела і Ольга знову стали спілкуватися.

Подружка навіть як би між іншим цікавилася: «Як «мій» там поживає — ще не втомив тебе?».

Анжелу слово «мій», звичайно, хвилювало — але, швидше за все, Ольга просто бісилася за втраченого чоловіка. Що ж, нехай собі … Зате тепер Анатолій — її законний чоловік і цим все сказано.

Однак, виявилося, не все. Свого часу, коли Анжела зустрічалася з одруженим чоловіком Анатолієм, той здавався їй кращим на світі. Майже принцом.

Анатолій, що валяється на дивані, в наказовому порядку вимагає кави і терміново випрати йому сорочку, поступово переставав здаватися вихідцем з казки.

Звичайно, спочатку Анжела носилася з ним, як з писаною торбою — але потім захотілося і якоїсь віддачі.

Але коли Анатолій звільнився з роботи і не поспішав шукати інше місце, жінка не витримала і спровокувала першу їхню сварку.

Їй здавалося, що чоловік перейметься — але Анатолій шокував дружину, як ні в чому не бувало відповівши на її закиди: «Це ж не я все це затіяв — ти сама хотіла, щоб я жив з тобою …».

Саме в той момент Анжела зрозуміла — вона зробила помилку. І щоб зізнатися самій собі в цьому, знадобилося якихось півроку. Що тепер робити — розлучатися?

У Анжели майнула в голові одна крамольна думка і одного разу, побачившись з Ольгою, вона ненароком запитала у подруги: «А ти свого колишнього чоловіка все ще любиш?».

Ольга скоса глянула на неї і посміхнулася, все зрозумівши: «Ненадовго ж тебе вистачило — я з ним чотири роки мучилася».

Ольга розповіла подружці те, чого ніхто не знав. З’ясувалося, що Анатолій спочатку був не подарунок — але Ольга усіма силами робила вигляд, що у них зразкова сім’я. Як то кажуть, не виносила сміття з хати.

«Він коли до тебе переметнувся — я зітхнула з полегшенням. — зізналася Ольга Анжелі. — А скандал тобі закотила так, від образи, що до кращої подруги пішов — а не кудись на сторону. Я з ним сто разів вже розлучатися збиралася, але він — ні в яку. Так що ти, подруга, мене тоді реально виручила. Велике тобі людське спасибі, що мене від нього позбавила».

«А я-то думала, що все ще можна повернути назад» — розчаровано зітхнула Анжела. «Ні, двічі в одну річку — це не для мене. Тим більше, я тут вже … причалила до одного бережка. Може, скоро заміж покличе».

І тут Анжела зрозуміла, що найголовніші труднощі в її житті ще тільки починаються.

«Що робити? — думала вона, повертаючись додому до нелюбимого чоловіка. — Може, знайти йому … коханку?».

Ю. Дмитрієв

Джерело