Як донести до дітей, що я хочу пожити для себе? Без них, без онуків. Собі народжували, а не мені

Моя постійна читачка попросила опублікувати лист для того, щоб інші читачі ознайомилися з її випадком і дали пораду.

Мені 55 років. У мене троє дорослих дітей. Старший закінчив університет, знайшов роботу і відразу ж одружився. Як на мене – рано, але це його справа. І через рік вже я стала бабусею. Що ви думаєте? Син до мене приходить майже кожного тижня і: – Мама, візьми онука на вихідні! Ми ж молоді, ми погуляти хочемо!»

Але дуже швидко синові набридло сидіти в чотирьох стінах і присвячувати весь свій час дитині. Тепер він регулярно просить забрати онука на вечір, на ніч або на вихідні. Каже що вони з дружиною ще молоді і хочуть гуляти, влаштовувати романтичні побачення і розважатися.

Я розумію що вони дійсно молоді та хочуть виходити в люди. Але і я ще не стара. Я підняла на ноги трьох дітей, а тепер хочу пожити для себе. Зустрічатися з подругами за чашкою кави, записатися на пілатес і приділити час своїм інтересам. Чому я повинна няньчитися з онуками?

А минулого тижня середній син повідомив, що його дівчина вагітна. При цьому він сказав що я тепер точно не буду нудьгувати і сумувати, бо доведеться няньчитися з двома малюками.

Я зійду з розуму якщо ще й дочка вирішить народжувати дитину, а потім приведе мені його на виховання.

Хто сказав що бабусі щасливі від думки повністю присвятити себе внукам? Мене це зовсім не радує. Мені не сумно самій, я хочу нарешті побути в тиші і спокої. Я хочу проводити час так, як мені подобається.

У кого була аналогічна ситуація? Підкажіть, як мені бути? »