Як я зрозумів, що справжня сім’я – це не завжди кровні родичі
Максим довго не брав слухавку, коли побачив на екрані телефону дзвінок від матері. Він знав, що знову піде мова про його молодшого брата Сергія. Йому завжди щось потрібно: то гроші, то допомога, то чергове виправдання його проблем. Але тепер Максим вирішив більше не піддаватися на маніпуляції.
У його дитинстві не було тепла. Мати не приховувала своєї нелюбові до старшого сина. Вона часто казала йому жорстокі слова:
— Ти взагалі не повинен був народитися! Твого батька я ніколи не любила, і тепер ти витягуєш з мене всі сили!
Максим не розумів, чим заслужив таке ставлення. Він старанно вчився, вступив до університету на бюджетне місце, щоб не обтяжувати сім’ю, і переїхав у гуртожиток, щоб не дратувати матір своєю присутністю. Але, незважаючи на все, йому завжди не вистачало материнської любові. Він бачив, як тепло вона ставиться до Сергія, і часто ловив себе на думці, що теж хотів би відчути її ніжність.
Після закінчення навчання Максим почав працювати та орендував квартиру. Він вирішив не повертатися в дім, де не відчував себе бажаним. Проте одного дня йому подзвонила мати й попросила зустрітися.
— Максе, я була не права, пробач мені.
Максим повірив її словам. Він сподівався, що нарешті зможе відчути материнське тепло. Спочатку мати просила про дрібниці – допомогти Сергію з навчанням, потім писати за нього реферати та курсові. А коли брат закінчив університет, почалися прохання про фінансову допомогу.
Максим обмежував себе у всьому, віддавав майже всю зарплату матері, вірячи, що робить правильний вибір. Але одного дня шкільна подруга Марина сказала:
— Максе, відкрий очі. Вона просто користується тобою!
Марина була єдиною людиною, яка завжди підтримувала його. Вона та її батьки ставилися до нього краще, ніж власна сім’я. Саме тому, коли Марина подзвонила й сказала, що її батькові терміново потрібна операція, Максим не вагаючись вирішив допомогти.
Він звернувся до свого керівника, і той погодився видати безвідсоткову розстрочку, щоб оплатити операцію. Це був шанс, який Максим використав без роздумів. Під час операції він сидів поруч із Мариною та її матір’ю, хвилюючись не менше за них.
Коли лікар повідомив, що все пройшло успішно, Максим відчув, що вперше в житті зробив щось справді важливе.
— Ти нам завжди був як рідний, — сказала мати Марини, обіймаючи його.
І тоді він зрозумів, що справжня сім’я – це ті, хто цінують тебе, а не ті, хто використовують.
Наступного дня, повертаючись додому, він зустрів матір біля під’їзду.
— Де ти вештався? Чому не відповідаєш на дзвінки? — закричала вона.
— Мамо, я більше не маю наміру виправдовуватися. І допомагати теж, — відповів він спокійно.
— Егоїст! Сергія посадять, він цього не витримає! Візьми провину на себе! У нього ж дружина вагітна! А ти один, ніхто сумувати не буде!
Максим відчув, як у ньому щось обірвалося. Він нарешті усвідомив, що ніколи не отримає від неї того, чого так прагнув усе життя – справжньої любові.
— У мене немає матері, — сказав він твердо. — Ти ніколи мене не любила, я був лише способом вирішення твоїх проблем.
Жінка кричала, проклинала його, але Максим пішов, більше не озираючись. Він вирішив відпустити минуле й почати нове життя.
Невдовзі батько Марини одужав, і Максим, набравшись сміливості, зізнався їй у своїх почуттях.
— Маринко, може підемо на побачення? Я давно тебе люблю, просто боявся зізнатися.
Марина, розплакавшись від радості, кинулася йому на шию.
— Я теж тебе люблю! Просто не хотіла зруйнувати нашу дружбу!
Максим зрозумів, що зробив правильний вибір – відпустив те, що тягнуло його на дно, і нарешті знайшов справжню любов і підтримку там, де їх не шукав раніше.