За готель платити доведеться, краще нехай у вас залишиться!
Хочу з вами обговорити побиту тему приїзду знайомих, до вашого міста з проханням пустити їх на ночівлю.
Ми з чоловіком зараз живемо в невеликій квартирі. Колишні власники нашого житла з однокімнатної зробили двокімнатну, за допомогою того, що кухню вони розташували на лоджії. Ми б з чоловіком змогли б розміститься і в однокімнатній, проте іноді до нас можуть нагрянути друзі, які після того, як вип’ють залишаються у нас на ночівлю.
А так як я приїжджа, то до мене в гості іноді навідується рідня і в такі дні нас сильно виручає додаткова кімната.
Якось мені зателефонувала мати і розповіла, що син одного з її сусідок, приїжджає до нашого міста у справах. Хлопець працює на вантажному авто і займається перевезенням вантажів.
Я молодша від Івана на три роки, ми з ним раніше гуляли разом у дворі. Особливо ми з ним не дружили, так іноді спілкувалися. Іван уже давно в шлюбі, вони з дружиною виховують двох дітей. Він до матері їздить рідко, а я його не бачила більше двадцяти років.
Мене ця новина дуже “потішила”, а потім мені його мати зателефонувала.
Тільки уявіть мати сорокарічного мужика дзвонить і починає мимрити: «Ваня повинен в рейс їхати, йому десь три дні потрібно буде ночувати, поки він буде вантаж чекати, а ти ж розумієш, що жити в готелі дорого, а у нього зайвих грошей немає ».
Наша квартира знаходиться в вісімдесяти кілометрах від його бази навантаження-розвантаження. Але він мені зовсім чужа людина, яка буде знаходиться в нашій квартирі поки ми з чоловіком на роботі. У нас місто невелике в ньому немає ніяких історично важливих місць.
Чим ці три дні він буде займатися, поки нас вдома немає?
Я вирішила поговорити про це з чоловіком. Його теж ця новина не занадто обрадувала, проте нам було ніяково відмовити. Іван приїхав до нас і привіз з собою три пляшки пива. Ясна річ, що я вечерю приготувала, а чоловік у мене дуже товариський, тому вони з нашим гостем мило проговорили весь вечір. Однак така ідилія тривала лише один день.
Наш гість всі три дні пролежав на дивані і нікуди з квартири не виходив. Він просто спав, їв і ходив в туалет. Коли він поїхав ми з чоловіком зітхнули вільно. Коли стороння людина вдома, то і розслабитися не виходить, його весь час потрібно розважати.
Та й готувати всі ці дні мені доводилося в три рази більше, він був не дурень пожерти. Мені продуктів не шкода, але мені доводилося їсти готувати до ночі, я тільки о десятій вечора з роботи приходжу. Чоловік ще пізніше мене з роботи повертається, але він звик обходиться власними силами або їсть те, що я приготувала раніше.
А крім цього мені доводилося йому ще й прати, він приїхав до нас в одній футболці і спортивних, а коли я його речі прала, то він ходив в речах чоловіка. Так, звичайно наш гість заощадив на готелі, але він, якось обмовився, що зарплата у нього більш ніж пристойна.
Коли я вирушаю погостювати на свою батьківщину, то ночую фактично завжди у подруги. Ми з нею дружимо з дитячих років і ще дівчатами завжди ночували один у подружки. Але ця жінка моя давня найкраща подруга. Їй навіть буде прикро, якщо я на ночівлю залишуся у когось іншого. Я хрестила її старшу дочку, а моя молодша дочка з її донькою – це кращі подруги. Крім цього, наші чоловіки також дружать між собою.
У мене навіть совісті не вистачило б проситися на ночівлю до малознайомих людей, навіть якщо ми були з ними знайомі в дитинстві.
Для мене в цьому випадку краще готель.
Якось у нас гостював цілий тиждень племінник, який вивчав пріоритетні напрямки бізнесу в нашому місті. Так він вже був дорослим чоловіком, але це зовсім інше – це ж рідня, навіть незважаючи на те, що ми з ними не підтримуємо родинних відносин раніше. Я розуміла, що це все напружує мого чоловіка.
Одного разу до мене приїжджали в гості шість моїх подруг, одна з яких була з донькою, так мій чоловік втік тоді до своєї матері. У мене подруги ще ті хохотушки-веселушки, а тому чоловік їх не зміг витримати і ретирувався втечею.
Мої подруги приїжджали до мене на день народження і пробули у нас тоді п’ять днів, але я тоді брала на роботі відпустку, і ми з ними відмінно провели час: відпочивали в аквапарку, ходили в кінотеатр і зоопарк, а також прогулялися по всіх місцевих магазинах.
Ми вже в такому віці, що зайві нервові потрясіння нам ні до чого, нам більше хочеться тиші і домашнього затишку. Наприклад, мене вже сильно напружують галасливі компанії, а чужі люди і поготів. Навіть неможливо спокійно сходити в туалет, коли в будинку чужі люди, а що вже говорити про те, що їх потрібно нагодувати і прибрати за ними.
Зараз ми з чоловіком будуємо будинок, ось коли добудуємо, тоді вже й можна буде в будинок запрошувати гостей, так як там кілька спалень і у кожного буде свій особистий простір. Однак навіть в такому великому будинку я вже не зможу фізично потягнути більше п’яти гостей.