Дачник багато років кидав сніг під паркан сусідці. Але приїхав племінник
У цьому році у нас снігу нападало неабияк. Прямо можна подумати, що глобальне потепління поразки зазнало в боротьбі зі снігом і морозами.
Як бути зі снігом? Адже він вимагає місця.
У місті зрозуміло, пройшов самоскид і згріб ножем громадські надлишки.
У селі – по-іншому. Кожен сам свій сніг перед ділянкою очищає.
Найбільш хіитрі намагаються підкинути свої надлишки снігу більш поступливому-менш нахабному сусідові. Особливо добре, якщо такий сусід – самотня бабуся.
Якщо у вас такий сусід є, покажіть йому цю статтю, щоб знав, до чого може привести несанкціоноване складування снігу перед чужою ділянкою.
Кілька років тому в нашому селі завівся новий дачник. Процес природний. Сільські їдуть в пошуках кращої долі, люди похилого віку йдуть. Їх місце займають дачники. Колообіг.
Дачник виявився не стільки багатий, скільки нахабний. Відразу він почав наводити навколо себе свої порядки. Не пали, не коси, не будуй, не шуми. Виявилося, що голосно заявляти про себе можна тільки йому.
Сусідкою його виявилася стара, самотньо доживаюча свій вік жінка. Лагідна і неконфліктна.
Спочатку він підняв свою ділянку. Після цього вся дощова вода зливалася до неї в город. А чого такого?
А потім просік фішку, що можна і сніг, який перед його ділянкою заважає машину ставити, згрібати трохи далі – до сусідки. У неї ж все одно машини немає, старій і стежки вистачить.
Перед своєю ділянкою він розчищав всю площу, а купу снігу згрібав до сусідки. Так тривало кілька років.
Пику нахабному товаришеві багато почистити хотіли, але героїв не знайшлося.
А в цьому році, як то кажуть, «пішла двіжуха».
Несподівано у бабусі виявився племінник. Та не простий. Він чи то у далекому відрядженні був, то чи в місцях, не таких віддалених. А тут повернувся. До тітоньки. І швидко «розрулив» ситуацію.
Племінник найняв знайомого, що має власний екскаватор. Той зібрав сніг з усієї округи і звалив перед будинком хама. Тепер йому не те, що машину поставити, пройти до відділку важко стало.
У найближчу п’ятницю все населення з інтересом спостерігало, як новоспечений скелелаз пробирався до своєї хвіртки.
Хамський сусід став володарем вражаючого снігового терикону.
Сяк-так розчистивши стежку і припаркував машину, він … заткнув. Задумався. І перестав вивалювати сніг на чужу територію.
Хам, на жаль, визнає тільки у відповідь хамство. І силу.