“Продавай будинок, щоб допомогти сестрі”: Як одна сімейна ситуація може перевірити на міцність родинні зв’язки
Недавно я опинилася у ситуації, яка змусила мене поставити під сумнів не тільки справедливість, а й здоровий глузд у нашій сім’ї. Мама заявила мені просто в лоб:
– Доню, ви повинні продати свій будинок і поділити гроші зі Світланою. Їй ніде жити! Ми ж одна родина!
Ця пропозиція прозвучала настільки несподівано, що я спершу навіть подумала, що це жарт. Але все було серйозно.
Мене звати Ірина, мені 35 років, я старша донька в родині. Моя сестра Світлана молодша на 10 років і все ще живе з мамою у двокімнатній квартирі на Левандівці.
Разом із чоловіком ми у 2017 році придбали невелику ділянку за містом і власними силами збудували будинок. Спершу це був однотипний одноповерховий будинок, але згодом ми добудували ще й другий поверх.
Так, батьки допомогли. Мама колись дала нам 6 тисяч доларів на старт будівництва. Ми з чоловіком вклали значно більше, адже будівництво, ремонт, сад і вся обстановка потребували великих зусиль і фінансів. Чоловік, до речі, після кількох років роботи менеджером відкрив власну мережу магазинів із сантехнікою, і це дало змогу нам жити комфортно.
Мама почала телефонувати з пропозицією, від якої, як кажуть, “волосся дибки”.
– Вам треба продати свій будинок, – почала вона. – Я хочу купити Світлані окрему квартиру.
– Мамо, чому ми маємо продавати наш будинок?
– Ну, у вас велика ділянка, багато кімнат. Ви продасте його за хороші гроші, купите собі квартиру, а решту віддасте Світлані. Вона доросла і їй потрібно власне житло!
Я намагалася пояснити мамі, що це не так просто:
- Ми з чоловіком вклали десятки тисяч доларів у будівництво.
- Гроші, які мама нам подарувала, були важливі, але це лише крапля в морі наших витрат.
- Ми пропонували повернути ці гроші, але мама свого часу відмовилася.
Однак це її не зупинило. Вона навіть почала дзвонити моєму чоловіку, щоб переконати його.
“Молодшій нічого, а старшій – все?”
Мама не приховувала, що вважає таку ситуацію несправедливою:
– Світлана – це моя дитина, як і ти. Як це так: старшій я допомогла, а молодшій – нічого? Ви повинні ділитися!
Мій чоловік спробував бути дипломатичним:
– Мамо, але Світлана доросла, вона може працювати і заробляти сама. Чому ми маємо відмовлятися від результатів своєї праці?
На що мама відповіла:
– Хитро придумали! Значить, одна донька живе у комфорті, а інша – з діркою від бублика?
Мама продовжує наполягати, але ця ситуація змусила мене задуматися:
- Ми побудували цей дім для своєї родини, і наші діти виросли тут. Чи правильно руйнувати своє щастя заради іншої людини, яка має такі ж можливості, як і ми?
- Сестра може самостійно працювати і досягти свого. У житті кожен має брати відповідальність за себе.
- Мама маніпулює нашою любов’ю до неї. Її допомога була важливою, але це не означає, що вона може вирішувати нашу долю.
Ця ситуація яскраво показує, як матеріальні питання можуть стати джерелом напруги навіть у найкращих сім’ях. Але чи варто руйнувати родинні стосунки через гроші?
Що б ви порадили мені? Як домовитися з мамою, не втративши ані будинку, ані сімейного спокою?