Мудра притча про глибокі роздуми людини над життям

Одного разу родина з дітьми заблукала в лісі. Довгий час вони блукали, втомлені та голодні, поки не помітили на пні хлібину. Всі поспішили до їжі, але чоловік почув голос згори, який попереджав, що хліб отруєний. Проте чоловік не звернув на це уваги та почав роздавати хліб своїй родині. Коли залишився лише один шматок, він помітив, що дружина та діти почали страждати від смертельних судом. Звертаючись до неба, чоловік вигукнув:

— Боже, врятуй моїх близьких! Голод змусив мене не слухати твого попередження.

І Господь відповів йому:

— Я поверну все, як було, якщо ти зможеш відповісти на одне питання: що є найбільш незбагненним у людині?

Довго думаючи, чоловік нарешті відповів:

— Найнезбагненніше в людині — це її відчуття безсмертя, навіть попри те, що вона постійно стикається зі смертю протягом усього життя.

Господь визнав відповідь правильною і повернув життя родині.

Ця притча змушує замислитися над тим, як часто люди забувають про крихкість життя, вірячи у свою вічність, навіть перед лицем неминучості.