Не хочете з кимось спілкуватися — не спілкуйтеся. Не хочете їхати або летіти — відмовтеся від поїздки
Не хочете з кимось спілкуватися — не спілкуйтеся. Не хочете їхати або летіти — відмовтеся від поїздки… Це не нісенітниця.
Якщо ви не хочете кудись йти — не йдіть. Не хочете з кимось спілкуватися — не спілкуйтеся. Не хочете їхати або летіти — відмовтеся від поїздки. Марно перебирати в голові аргументи, шукати виправдання, примушувати себе, радитися з близькими — це особливе «небажання», його важко пояснити словами.
Але все всередині пручається — не хочу!
І мудрі люди довіряють цьому почуттю. Як банкір Морган, який здав квиток на «Титанік»: ну його, — сказав, — до біса, цей «Титанік». Я нікуди не попливу. Мені дуже не хочеться плисти на цьому кораблі чомусь. І цей Пьерпонт Морган нажив величезні статки, бо слухав свій внутрішній голос.
І рідко міг логічно пояснити свої рішення, але вони завжди виявлялися правильними. Він курив сигару, розкладав пасьянс і говорив тільки «так» або «ні» — можливо, керуючись пасьянсом? Хто його знає … Але ось так він став багатієм і зібрав незліченні скарби. І життя зберіг.
Втім, життя зберіг і простий кочегар. Він плив на «Титаніку», а потім прочитав страшну книжку про аварію. І втік в першому ж порту, втративши прекрасну роботу. І теж залишився в живих. Роботу, до речі, він незабаром знайшов — знову кочегаром. А міг би на біржі грати!
Так, якщо ми відмовимося від поїздки або від спілкування з неприємною чомусь людиною, ми будемо себе картати. Гроші пропали. Поїздка не відбулася. Ми нерозумні; просиділи вдома і позбулися чогось цікавого чи корисного. А ось краще вдома посидіти іноді, запевняю.
Інтуїція не підводить, вона древніша за розум.
І саме завдяки інтуїції вижили наші предки в страшні і небезпечні часи; і ось — ми народилися і живемо. Не треба надто міркувати іноді, примушувати себе, заперечувати передчуття і інші дивні, мало вивчені речі. Банкір і кочегар спаслися і не тільки вони. Мені часто розповідають такі історії. І у Агати Крісті є цілий цикл оповідань про «червоний сигнал», а вона дві війни пережила. І небезпечні подорожі.
Так що вірити «небажанням» треба. Просто вірити — і все. Потім поїдемо, попливемо, полетимо, зустрінемося з кимось. Хоча ось на мене — краще і не зустрічатися. Не спокушати долю …