Ось якої старості я бажаю собі і вам
Жанна Луїза Кальман – французька довгожителька, яка вважається найстарішим з людей, які коли-небудь жили на Землі, чиї дати народження і смерті документально підтверджені. Вона встановила світовий рекорд тривалості життя — 122 роки та 164 дні. Певне, долі просто подобалося, як живе мадам Кальман.
Вона є єдиною відомою людиною, яка досягла 120-річного віку. Також вона утримувала титул «найстарішої живої людини на Землі» довше, ніж будь-який інший довгожитель.
Жанна – француженка, народилася в Орлі. Коли звели Ейфелеву вежу, їй було 14 років. У цей час вона зустрічалася із Ван Гогом. “Він був брудний, погано одягнений і похмурий”, – заявила вона про художника в інтерв’ю 1988 року під час святкування його століття.
У 85 років вона займалася фехтуванням, а в 100 – їздила велосипедом. У 114 років знялася в кіно, у 115 перенесла операцію на стегні, а у 117 кинула палити. І не тому, що погано почувалася. Просто їй, що майже втратила зір, було неприємно щоразу просити прикурити.
У 90 років Жанна, у якої не залишилося спадкоємців, уклала договір з 47-річним юристом Раффрі: він мав успадкувати будинок бабусі за те, що кожен місяць до її смерті виплачуватиме їй ренту. Вартість будинку приблизно дорівнювала сумі, яку він виплатив би за 10 років. Проте доля не дотримала посмішки. Раффрі не тільки платив Жанні протягом 30 років, а й помер раніше за неї, у свої 77, а виплати за законом продовжила його вдова.
До останніх днів мадам Кальман зберегла ясність та гостроту розуму. Коли Жанну на 120 дні народження запитали, яким, на її думку, виявиться майбутнє, мадам дала геніальну відповідь: «Дуже коротким».
Цитати та правила життя Жанни Кальман:
У кожному віці є своє щастя та свої проблеми.
Молодість це стан душі, а не тіла. Тому я ще зовсім дівчисько, просто останні 70 років погано виглядаю.
У мене лише одна зморшка, і я зараз сиджу на ній.
Усі немовлята – прекрасні.
Бог про мене забув!
Я закохана у вuнo.
Завжди посміхайтеся. Так я поясню причину свого довголіття.
Якщо ви з чимось не можете нічого вдіяти, не переживайте через це.
У мене величезне бажання жити і добрий апетит, особливо до солодощів.
Я ніколи не користуюся тушшю для вій, бо багато сміюся до сліз.
Я погано бачу, погано чую і почуваюся погано, але все це нісенітниця.
Мені здається, що я помру від сміху.
У мене залізні ноги, але якщо бути відвертою, вони почали потихеньку іржавіти.
Я отримувала задоволення за будь-якої зручної нагоди, я дотримувалася принципів моралі, і мені нема про що шкодувати. Мені пощастило.
В одному з інтерв’ю кореспондент під час прощання сказав їй: «Побачимося! Може, наступного року…» На що Кальман кинула: «Чому б і ні? Ви не так вже й погано виглядаєте!»