15-річний Андрій Покраса допоміг ЗСУ знищити колону російської техніки, яка йшла на Київ: історія

Spread the love

Історія 15-річного Андрія Покраси облетіла весь світ після того, як про нього написали британські газети. З початку війни він разом із батьком взявся допомагати знищувати російських окупантів.

Повідомляє портал АНТИКОР із посиланням на ЗМІ.

Кілька його вильотів на дроні на околицях рідного села допомогли зупинити росіян, що прориваються до столиці.

Сім’я Покрас мешкає у селі Колонщина Макарівського району Київської області. Війна застала їх удома. За кілька днів стало ясно, що росіяни прориваються до столиці через сусідні села та райцентр Макарів.

”Росіяни намагалися обійти Макаров окружною дорогою. Там їх зустріли наші війська. Колона окупантів розділилася і вийшла на Житомирську трасу, інша застрягла в лісах біля міста, – розповів Станіслав, батько Андрія.

Колонщина – невелике село за 3 км від автодороги Київ – Чоп. Село розташоване на пагорбах, звідси добре видно все довкола. Тут мешкає близько тисячі людей.

З початку війни місцева тероборона почала шукати людей, які вміють керувати дронами. Станіслав запропонував допомогу сина.

Андрій Покраса зізнається, що спочатку не хотіли залучати до роботи. Але батько запевнив військових, що кращого пілота, ніж його син, вони не знайдуть.

28 лютого росіяни вже були у сусідніх селах. Тож тероборона погодилася. Протягом наступних двох тижнів ми практично щоранку виходили з дроном у полі. Сідали в машину та їхали у поле за селом. А бувало, і пішки. Дуже допомогло те, що машина електрична та генератор був. Тому в нас не було проблем із виїздами”, – додав Станіслав.

Ми їдемо дорогою між полями до галявини, звідки Андрій з батьком робили вильоти. Це місце на піднесенні між кількома посадками.

“Орієнтир – дві груші. Звідси добре видно і Житомирську трасу, і навіть окружну Макарова. Тут і були перші вильоти, – поки що проходимо ями, розповідає Станіслав. – Ми дотримувалися всіх правил безпеки”.

Андрій навчається у дев’ятому класі. Дронами захопився через роботу батька – вона пов’язана з агробізнесом та безпілотними літальними апаратами.

“Я їздив у табір до Карпат. Там зрозумів, що мені цікаво знімати навколишню красу. Тому й захопився цим, – каже хлопець. – На перший апарат заробив гроші сам. Це міні-дрон, не іграшковий, але й не професійний. Літав, так і навчився”.

Спочатку Андрій літав у розвідку на своєму апараті. А коли йому вдалося розглянути ворожу колону і довести свою ефективність, військове командування передало йому кращий апарат. З його допомогою і вдалося здійснити понад 20 вильотів.

”Ми тримали прямий зв’язок із командуванням у Макарові, яке передавало зібрані координати артилеристам. Чули навіть пуски та бачили результати нашої роботи. Нам вдалося впіймати колону росіян на Житомирській трасі, коли вони у лісі біля дороги ховалися. Це була одна з найбільших колон. Нам вдалося її знайти, тому що одна з вантажівок надовго увімкнула світло”, – розповів Станіслав Покраса.

Андрій каже, що було страшно, коли побачив російську колону. Але окупантів вдалося зупинити біля села Березівка ​​приблизно за 40 км від Києва.

Вони ще кілька разів виходили на польоти. 6 березня військові евакуювали родину із Колонщини – тоді росіянам вдалося ненадовго окупувати сусідні села.

”Ми виїхали дорогами між полями, далі нас забрали військові. Андрій ще кілька разів допомагав військовим польотам”, – розповів Станіслав. – ”У Колонщину ми повернулися одразу після звільнення. Наводимо зараз тут порядки ”.

Нині родина Покрас повернулася до села. Вони вирішили й надалі допомагати армії. Разом із фондом Сергія Притули хочуть провести спільний аукціон. Лотом стане персональний урок польотів від Андрія. Зібрані кошти підуть на потреби Збройних Сил.