Навіщо жителі СРСР робили оббивку вхідних дверей зі шкіри або дерматину

Якщо ви застали СРСР, то, напевно, пам’ятаєте вхідні двері, які з зовнішнього боку, а іноді і з внутрішньої оббивали дерматином.

Покриття закріплювали цвяхами з декоративними капелюшками по периметру двері або по всій поверхні для формування малюнка.

До речі, власники котів, які оббивали двері з двох сторін, дуже скоро жалкували про своє рішення, адже вихованці нещадно розривали покриття своїми кігтями і зубами. Оббивка вхідних дверей – явище повсюдне, тільки деякі мешканці залишали їх без декору.

Так чому ж це було настільки поширене?

Перша причина – мода. Причому ця мода з’явилася майже відразу після того, як в СРСР почалося масове будівництво житлового фонду і, як наслідок, виробництво вхідних дверей. Вони виготовлялися за одним шаблоном, дуже часто, в одному кольорі і, якщо чесно, виглядали далеко не найкращим чином.

Оббивка зовнішньої сторони дерматином дозволяла мешканцям проявити фантазію, індивідуальність, а заодно і продемонструвати статус сусідам.

Друга причина – збереження. Справа в тому, що в країні Рад було досить важко купити дійсно якісний продукт. Напевно, ви чули про те, що людям потрібно було не тільки заплатити грошей за товар, але і знайти його або постояти за ним у черзі. Дерматин можна було купити з запасом і покласти в коморі, цвяхів вистачало в усі часи, а ось з хорошими дверима могла вийти заминка. Тому покриття виконувало ще й захисну роль.

Третя причина – звукоізоляція. Для зведення великої кількості будинків доводилося постійно знижувати їх вартість, а відповідно і якість. У деяких будинках можна було чути не те що телевізор, а навіть просто спокійну розмову сусідів. Дерматин і матеріал підкладки поглинали частину шуму з під’їзду.

Четверта причина – теплоізоляція. Взимку всі намагалися зберегти тепло всередині квартир. Значна його частина йшла через тонкі вхідні двері. Нерідко під дерматин укладали слой поролону або іншого утеплювача.