Переїхала до чоловіка: не знаю, як боротися із його бабусею

Spread the love

Ми з чоловіком вирішили переїхати на дачу його бабусі. Вона дозволила, сказала, що все гаразд, живіть. Бабуся там дуже шкідлива – свекруха її не переносить. Переїхати вирішили, бо моя квартира у районі – жити там незручно. Чоловік працює, з транспортом там біда. Дачабіля міста і тут зручніше – транспорт ходить нормально, інфраструктура розвинена (торговий центр у 5 хвилинах ходьби). Зараз мою квартиру намагаємося здати.

Вийшло таке: переїхала я з усіма своїми речами (а у мене їх багато, тому що я давно живу одна), у мене квартира з дизайнерським ремонтом, завжди чисто (я взагалі грязнуля ще та, але якось привчила себе, не виношу мотлоху ), тут – дача радянського типу, все старе, але це півбіди.

Хоч бабуся й стверджує, що стежила за будинком, насправді вона сюди взагалі майже не приїжджає навіть на літо. Так що все старе та брудне. Збираємось ремонт робити. Я вже третій день все відмиваю. І тут стільки мотлоху! Старі радянські тарілки, якісь банки з гліцерином, допотопні бритви, величезний мішок господарського мила, старий радянський цукор, сіль тих самих часів (до речі, у продуктах взагалі жуки жили). З однієї ванної винесла три мішки.

Я нічого не викидаю – зібрала у мішки, а там хай самі вирішують, що з цим робити. Ванну кімнату відмила так, що чоловік прийшов і сказав: “Нічого собі – вона була білою?” Там справді такий наліт на стінках був моторошний.

Я розумію, що дача бабусина, але тепер живемо тут ми! До крана у ванній приробили якийсь шланг – я його зняла, тому що просто не зрозуміла його призначення і до того ж він фарбується і капає чорними плямами у ванну.

Бабуся сьогодні як дізналася, що ми хочемо його зняти (я їй не казала, що вже тут все переобладнала), то почала голосити: “Навіщо його знімати, він зручний, залиште! Ноги мити зручно, мити ванну зручно! Я розумію, що стара людина, яка не звикла до змін, але я як біла людина хочу жити в чистоті і хоч якомусь затишку! Вона все одно тут не живе, яка їй різниця, у неї квартира є – нехай там робить що хоче (у неї, до речі, в квартирі цілком пристойно).

І ще багато таких моментів було, що бабуся почала говорити: “Це не чіпайте, це не робіть, це не ремонтуйте”. Не знаю, як із цим боротися. Я вже майже не плачу через бабусю, яка тут буває раз на рік. Не хочу терпіти радянські тарілки та нашатир із господарським милом на полиці поруч із моєю косметикою. Чоловік каже – розберуся. Але всім ясно, що не він викинув тут все, а я (хоча він мої дії схвалює, просто працює, йому ніколи мені допомагати).

Загалом, бабуся явно хоче приїхати, почувши про те, що ми тут шланг зняти збираємося, а це тільки верхівка айсберга – я його вже зняла і взагалі цей шланг така дрібниця порівняно з тим, що я вже тут зробила. Її ж тут удару вистачить! Ось що тепер робити?