ВВС: Росія втратила в Україні понад 900 елітних військових фахівців

З початку війни в Україні загинуло понад 900 російських елітних солдатів та військових фахівців, на підготовку яких пішли роки та мільйони доларів, підрахувала Російська служба ВПС на основі даних із відкритих джерел.

Кожен п’ятий військовий, що помер, був десантником. Ще мінімум 148 жертв серед морських піхотинців та 67 — серед льотчиків.

Також серед загиблих – 151 військовослужбовець спецназу ГРУ, майже кожен четвертий із них – офіцер (22%). У Росгвардії зафіксовано 245 смертей, більшість із цих співробітників полягала у підрозділах особливого призначення (СОБР і ОМОН).

Офіційні втрати ФСБ та ФСТ оцінюються у 20 осіб. В основному це службовці прикордонних військ. Також серед померлих є чотири-п’ять офіцерів із найзасекреченіших підрозділів, наприклад із Центру спеціального призначення ФСБ, загонів «Альфа» та «Вимпел».

Загибель такої кількості офіцерів спецслужб свідчить про серйозний удар по спецназу ФСБ. Наприклад, більше трьох співробітників загін «Альфа» втрачав лише у 1995–1996 роках після важких штурмів у Будьоннівську та Первомайському.

Найбільшої шкоди в Україні, за оцінками журналістів, могла бути завдана 22-й гвардійській бригаді спецназу ГРУ: там загинуло не менше 30 бійців. При цьому в кожній із чотирьох рот померло за офіцером-командиром.

В інших з’єднаннях спецназу схожі за масштабами втрати: 21 особа, зокрема чотири офіцери — у 24-й гвардійській бригаді, 21 військовослужбовець і п’ять офіцерів — у 3-й гвардійській бригаді. У 16-й гвардійській бригаді померли заступник командира у званні підполковника, начальник штабу у званні майора, командир роти у званні капітана.

Втрата такої кількості офіцерів спецназу може стати для Росії найбільш важкою, повідомили опитані експерти.

У деяких полицях ВДВ могло вибути з ладу до половини бійців. Так, у 331-му полку офіційно загинуло понад 80 осіб, у тому числі командир полку та ще 20 офіцерів. Реальні втрати можуть сягати 150 військових. З урахуванням поранених боєздатність у полку втратила близько 650 десантників — це приблизно 50% від чисельності полку до початку війни.

Якщо гине командир роти спецназу ГРУ, то замінити його може лише офіцер такої ж військової спеціальності. На підготовку лейтенанта відповідної кваліфікації потрібно щонайменше чотири роки. Щоб очолити роту, лейтенант має набратися досвіду та пройти шлях до капітана, що вимагатиме ще близько чотирьох років. У сумі – не менше восьми років підготовки.

Видання уточнює, що реальні цифри щодо похованих у Росії військовослужбовців російської армії можуть бути на 40-60% більше, ніж зазначено у матеріалі. Такий висновок журналісти зробили, вивчивши список із 18 імен загиблих спецназівців Росгвардії на меморіалі в 26-му загоні спецназу «Меркурій».