Чому шлюби часто розпадаються: відповідь дає індійська притча (точніше не скажеш)

Spread the love

Статистика останніх років невблаганно свідчить про те, що розпадається все більше шлюбів. Хоча ще з півстоліття тому розлучення були рідкістю. Чому так відбувається? Є одна цікава індійська притча, за допомогою якої можна зрозуміти основну проблему в стосунках.

Щедрий благодійник

До будинку людини прийшов жебрак і бездомний і попросив у нього їжі. У людини залишалося трохи бір’яні з учорашнього застілля. (Для довідки: так називається рис з куркою і яйцями зі спеціями.) Цією їжею він і пригостив жебрака, чому той би невимовно радий. Ніколи раніше він не пробував такої смакоти.

На наступний день бездомний прийшов знову і знову попросив поїсти. Чоловік дав йому смаженого рису. До цього моменту жебрак їв смажений рис хіба що кілька разів у своєму житті.

Потім бездомний зрозумів, що йому немає сенсу ходити по іншим будинках. Он є благодійник, який завжди його нагодує. І ось жебрак приходить на наступний день і знову просить їжі. Чоловік дає йому трохи рису.

Бездомний не може приховати свого розчарування, адже йому хотілося чогось смачненького, як це було в перший раз: наприклад, того ж бір’яні. Господар будинку теж незадоволений тим, що у жебрака жебрацтво вже увійшло в звичку і що їду він приймає як само собою зрозуміле, як ніби хтось щось йому винен.

На наступний день жебрак знову з’являється на порозі будинку, але вже з вимогою пригостити його якими-небудь ласощами. Господар будинку в шоці: таклї невдячності він не очікував. Якщо раніше він із задоволенням давав милостиню, то тепер це стало для нього важким тягарем.

Жебрак же вважає, що правий він. Подумаєш, господар будинку годував його недоїдками, які б зіпсувалися. Подумаєш – велика справа.

Проводячи асоціацію з особистими відносинами, можна зробити висновок, що всі ми стали такими “жебраками”. Мало того, невдячними “жебраками”. Після знайомства з людиною ми вимагаємо від нього ласки, тепла, турботи, уваги, подарунків і т.д. і мало замислюємося над тим, що самі даємо натомість.

Ми чіпляємося за ідею з бір’яні, коли нас вже не влаштовує звичайний рис. Апетити зростають, ми вимагаємо все більше і більше, при цьому ніякої віддачі партнер не отримує. Це егоїстичний підхід, який і руйнує багато сімей. Згодом, природно, виникає розчарування. Одному здається мало, а іншому здається, ніби його постійно експлуатують.

Але ще сумніше, коли зустрічаються двоє невдячних “жебраків”. Вони обидва виснажені і фізично, і морально, і духовно. І вони не можуть дати нічого один одному натомість. Однак вони про це навіть не підозрюють, і кожен продовжує гнути свою лінію. В результаті відносини не можуть не зайти в глухий кут.

У відносинах ми також можемо бути або шукачем, або даючим. І той, і інший варіант погані. “Жебрак” – це людина, яка тільки бере і вимагає від партнера. Дающий спочатку ніби як намагається, але потім розуміє, що його не цінують. Він не чекає подяки – і тоді благодійність стає для нього тягарем. Та й хто просить вже не той, що був раніше. Він уже побачив, як може бути, і вимагає чогось більшого.

У відносинах люди повинні бути на рівних. Ідея полягає не в тому, щоб отримати бір’яні, а в тому, щоб насититися простим рисом, адже він набагато корисніший. Ну а якщо хочеться бір’яні, тоді обидва партнери повинні навчитися його готувати. І коли разом вони створять вишукану страву і поласують нею, тоді і будуть задоволені, адже кожен вніс свою лепту. Наприклад, один приніс продукти, а інший зайнявся цим. У такому випадку ніхто нікого не експлуатує.

На жаль, в сучасному суспільстві кожен здебільшого переслідує свої інтереси і думає тільки про власне благополуччя, закриваючи очі на потреби партнера. У підсумку це і призводить до того, що розпадаються сім’ї.

facebookShare on Facebook
TwitterTweet
FollowFollow us