Чи зобов’язана дружина підкорятися чоловікові, в тому випадку, коли він відмовляється її забезпечувати

Поки ти зі мною в шлюбі ти зобов’язана мене слухатися! – голосно заявив він мені на днях! – віднеси заяву в садок і все. А ні – тобі ще гірше буде!

Чоловік прийняв рішення про те, що дітям важливо пройти адаптацію до садку після канікул. Він вважає, що в групі змішаного типу будуть почуватися краще, після цього у них не буде стресу. Якщо ж вони підуть восени, то почнуть хворіти.

Я начебто за, особливо з урахуванням того факту, що за бабусею доглядати стало дуже важко, а до осені з’являється дуже багато справ. Роботу шукати вже треба, адже грошей у родині дуже мало. Але чоловік раптом вирішив з’їздити на море, тільки не зрозуміло, коли, спочатку це була середина серпня, після пропав сенс везти з собою дітей. Він став кричати і наполягати на тому, що діти пішли в дитячий сад.

Протягом чотирьох місяців ми харчуємося окремо. Він говорить про те, що просто не повинен мене ні годувати, ні утримувати у всіх інших планах. Дітей він годує, частково годую і я. Він не купує те, що купую я і вимагає, щоб мої покупки співвідносилися з його і були в тих же кількостях.

Наприклад, я кладу діткам кольорову капусту в суп, беру в магазині заморозку, вона недорого коштує. М’ясо діти не дуже то і люблять, в суп кладемо м’ясо з банок. Є в нашому раціоні також і сир, овочі для супу, їх діти просто обожнюють. Чоловік ні разу не купував, але він брав баночки з м’ясом, і від мене того ж вимагав.

Проблема в тому, що він працює, а я ні. Протягом двох місяців я жила на останні гроші, отримані під час зарплати. Зараз живу на державній допомоги.

Хтось може сказати, що я знову незадоволена чимось. Можу відповісти, що допомогу я отримую тільки на одну дитину, тому, що допомога на другу чоловік оформив на своє ім’я. Значна частина цих грошей витрачається тільки на дітей. Одягаю їх я, косметику для дітей та побутову хімію теж я купую.

Багато хто може сказати, що я повинна працювати. Я не проти. Але поки немає можливості визначитися з графіком. Дітей якщо що залишити буде ні з ким. Важливо вирішити питання і потім почати працювати. Чоловік не пропонує ніяких виходів з ситуації, а раніше вся надія була тільки на маму. Тепер у мами бабуся після інсульту живе, весь час йде на неї.

Про садок.

Спочатку садок не працював, після були відкриті чергові групи тільки для тих, хто офіційно працевлаштований. Все було досить строго. Але не йти ж з дітьми на співбесіду. У липні вдалося оновити резюме на сайті з працевлаштування. Чоловік вирішив раптом, що діти повинні подихати повітрям на одній з баз, а він хоче побути один вдома.

Мене на тиждень разом зі свекрухою відправили відпочивати на базу відпочинку, чиї кошти при цьому були витрачені – невідомо. Я начебто не проти подихати і відпочити від соціуму. Але знову перебуваю в підвішеному стані через таку поїздкиу. Якби він з нами поїхав, так ні ж він вирішив залишитися один. Я б пошукала роботу, посиділа б з хворою бабусею замість відпочинку, так ні ж.

Кричав він ось чому. Я повідомила, що подзвоню спочатку завідуючій і просто поговорю з нею, просто поясню ситуацію, вона адже розуміє, але він на це не погоджувався.

Настоював на написанні заяві і все. Як ви вважаєте чи варто дружині підкорятися чоловікові, якщо він відмовляється її забезпечувати? Чи має чоловік право вказувати дружині на те, як бути в певній ситуації?