Як зберегти психіку дітей здоровою в екстремальних умовах? Поради
Продовжуємо берегти в екстремальних ситуаціях психіку наших діточок, наше майбутнє!
1. Пам’ятайте, що коли ви говорите по телефону чи розмовляєте з іншими людьми, ваша дитина слухає вас. Тому не говоріть про свої страхи в її присутності.
2. Нагадайте дитині, що є люди, які працюють для того, щоб сім’ї були в безпеці, і що ваша сім’я теж може отримати таку допомогу в разі потреби.
3. Допоможіть дитині знайти спосіб вираження свого страху зрозуміло для вас. Скажіть дитині:”Якщо тобі стане ще страшніше, то прийди і візьми мене за руку. Тоді я буду знати, що ти хочеш мені щось розказати”.
4. Якщо ви вже не перебуваєте в небезпечній зоні, поясніть дитині, що поруч з вами небезпеки немає. Можна також намалювати або показати на карті, як далеко ви знаходитесь від зони небезпеки.
5. Як тільки можливо, оберігайте дитину від предметів і речей, котрі б викликали спогади про травмуючі події. Не допускайте, аби дитина бачила історії чи репортажі про катастрофи, обстріли і т.п.
6. Намагайтесь бути поруч з дитиною і не залишати її прямо зараз. Коли ж треба розлучитись на довший час, залиште дитину з людьми, яких вона знає. Повідомте її, куди йдете, навіщо та коли повернетесь.
Скажіть дитині, що будете думати про неї, залиште своє фото чи щось із своїх речей. Коли повернетесь, скажіть, що сумували за нею, думали про неї та дійсно повернулися. Вам доведеться повторювати ці слова знову і знову.
7. В умовах сильного стресу дитина може втратити апетит. Заспокойтесь, не примушуйте дитину їсти. Їжте разом, зробіть час прийому їжі веселим і розслабляючим. Тримайте на видному місці поживні перекуси- малі діти часто їдять похапцем.
Зазвичай, коли рівень стресу в дитини знижується, апетит повертається. Якщо ситуація вас непокоїть або дитина дуже схудла, зверніться до лікаря.
8. Якщо в дитини спостерігаються порушення сну.
Обійміть дитину, скажіть, що вона в безпеці, що ви поруч і нікуди не підете.
Заведіть обряд засинання: наприклад, розкажіть перед сном історію з гарною темою і щасливим кінцем , помоліться, приголубте, дайте дитині можливість вдосталь так посидіти. Говоріть дитині про цей обряд щодня, щоб вона знала, чого очікувати.
Якщо дитина просить, дозвольте їй спати разом з вами. Скажіть, що це тимчасово. Залишайте тьмяне світло наніч. Можливо, знадобиться певний довший час, коли дитина відчує себе в повній безпеці і спатиме краще.