Через свекруху вкотре залишилася без їжі. Моє терпіння вже закінчується

Переїхала до нас свекруха близько шести місяців тому, буквально на пару тижнів. Приїхала без попередження, не повідомивши нікого до відома і не запитавши, чи зручно буде, якщо вона трохи поживе у нас. Просто постала у мене перед очима на порозі квартири з сумками.

Причина у неї виявилася вагома – потрібен був терміновий ремонт. Ми знаємо, що підлога у неї провалюються, а труби течуть. Вона вирішила, що настав час все міняти. Але як же жити під час всього цього? Сказала, що в неї поживуть поки робітники, щоб було швидше і дешевше, а вона у нас.

Ну раз така справа, ласкаво просимо, як то кажуть. У нас з нею були рівні відносини, ніхто ні на кого образу не тримав. Так що якось уживемся, адже все одно це на пару тижнів.

Але коли ми тоді розмовляли, я згадала про одну приказку: чим далі відстань, тим близькі рідніші. Однак тоді я ще не знала, що мене чекає. Прозрівати я почала поступово.

У мене є проблеми зі здоров’ям, які впливають на моє харчування. Звичні для всіх продукти, небезпечні для мене. Я звикла обмежувати себе, все одно немає вибору. Те, що мені можна їсти, купую з запасом і готую собі окремо.

Однак з того моменту, як до нас заявилася свекруха, у мене не виходить просто поїсти, коли мені потрібно. Я готую на всю сім’ю, відразу багато, щоб вистачило надовго. А ще собі окремо.

Однак хитра свекрушка любить вставати по ночах і лопати то, що я приготувала для себе. Причому з’їдає все.

Я розмовляла з нею з цього приводу, пояснювала їй про проблеми мої зі здоров’ям. навіть всі свої продукти стала складати на окрему полицю в холодильнику. Мені не можна сидіти голодною і звичайну їжу теж їсти великий ризик.

А свекруха, яка оселилася до нас на пару тижнів, живе у нас уже майже півроку. І з усього, що є смачного в холодильнику, з’їдає саме мої баклажани і відварене куряче філе. Не встигаю купувати зелень, вона буквально зникає.

Загальну їжу вона теж їсть і з запасом, і ще всю мою. Я ж не можу купувати втричі більше продуктів, щоб вона вже в кінці кінців лопнула. Я просто не зможу донести сумки з магазину! А найцікавіше, що за весь цей час свекруха навіть хліба не купила!

І ось бачу – знову точить мою запіканку під серіальчік свій. Вночі любить попити чаю з моїми безглютеновими хлібцями. Я багато продуктів купую зовсім потроху, адже вони коштують дорого. А вона їх з’їдає за раз, хоча я собі їх на тиждень купувала.

Авокадо їй не подобається, позбавлений смаку, але все одно їсть, хоча і давиться. У мене вже око почало смикатися, а мені нервувати не можна. Я стала її будити днем, щоб вона вночі спала і не лізла до моєї їжі. Але вона стала закривати двері на замок. Не можна її турбувати, як я посміла?

Вранці я без сніданку, вдень – без обіду. Стала зриватися на перекушування, чим попало. Почалися загострення одне за іншим, а свекруха мені каже, щоб я не вигадувала. Мовляв, в її час не займалися дурницями.

З чоловіком говорила, але він лише відмахується. Каже, щоб я більше готувала, але все одно з’їдає. Починаю погрожувати, що вся сім’я буде їсти те, що я, тобто дієтичне тільки, але в цей момент чоловік стає схожим на кота з Шрека.

Я стала їсти в кафе недалеко від будинку. Розповіла про свою ситуацію офіціантці, повар пішов назустріч. Готує ті страви з меню, що мені можна, але тільки без спецій і без деяких інгредієнтів. Але це досить накладно!

Вже подумую повісити на холодильник замок. Але не хочеться доходити до такого.

Нарешті стало доходити до чоловіка, адже вона з’їдає і їх їжу. Уже сам готує, зате свекруха не поспішає це робити. Каже, що наготувалася за життя. Тепер тільки їсти буде.

Може у неї проблеми не з апетитом, а з головою?