Підробляла сомельє та моделлю, але залишилася в армії: дівчина-військова розповіла, як опинилася на фронті (фото)
Після початку повномасштабного вторгнення росії на захист України стали не лише чоловіки, а й жінки. Всупереч поширеній думці про те, що представниці прекрасної статі не допускають безпосередньої участі в бойових діях, постійно знаходяться ті українки, які спростовують цей стереотип.
Так на фронті в лавах українських військовослужбовців опинилася 29-річна дівчина Христина (позивний “Кудрявий”), історією якої поділилася пресслужба Нацгвардії.
Уродженка Івано-Франківська на службу потрапила 10 років тому волею нагоди.
“На біржі праці мене направили до частини. Ми з кадровиками мали домовитися, що ні я їм, ні вони мені не підходять. Але там запропонували посаду начальника клубу. Я була молода і не розуміла специфіки армії.
18 квітня мені виповнилося 19 років. Наступного дня в посвідченні був друк, що я військовослужбовець внутрішніх військ. До цього чимало десь підробляла: сомельє, в моделінгу. Але з армією ми найдовше», — каже дівчина.
Вона зазначає, що військовослужбовці зазвичай готуються до найгірших сценаріїв і вона стала винятком. Так Христина брала участь у навчаннях “Рапід Трайдент”, де протягом 4 місяців відпрацьовували взаємодію з іншими підрозділами, міські бої та інше.
У день вторгнення вона та весь її підрозділ опинився на марші в Луганській області та одним із перших вступив у бій з окупантами.
“Пам’ятаю ніч вторгнення. Я не могла заснути. За кілька днів до повномасштабної війни там уже було неспокійно. У 20-х числах лютого Щастя та Станицю Луганську обстрілювали з Градів. Такого не було останніми роками.
Ми розуміли, що Росія перекидає сюди сили. Два місяці щодня продовжуються бої. Ми захищаємо конгломерацію Рубіжне-Сєвєродонецьк-Лисичанськ. Наша бригада разом із ЗСУ не дають противнику ступати далі. Цей напрямок один із найгарячіших”, — розповідає дівчина.
За її словами, найважче на війні втрачати братів та сестер зі зброї, а надихає підтримка волонтерів та простих громадян нашої країни.
“Кілька днів тому друг спитав: “Про що ти мрієш?” У мене включився режим відкладеного життя, у нас є унікальний шанс знищити величезне зло, яке стільки років не дає нам бути собою, не можна розділятися і падати духом, ми переможемо, тому що добро завжди перемагає, але ця перемога буде важкою, болісною, енерговитратною. Далі будуватимемо Україну”, — каже військовослужбовець.